Зінов’єв Георгій Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зінов’єв Георгій Степанович

ЗІНО́В’ЄВ Георгій Степанович (справж. – Гіпс Лев Борисович; бл. 1876, Галичина – 03. 07. 1927, Белґрад) – співак (драматичний тенор). Вокал. освіту здобув приватно в Італії, де згодом виступав на опер. сценах «Даль Верме», «Ла Скала». 1900–04 – соліст Моск. приват. опери, 1904–08 – Опери Зиміна (Москва), 1910–11 – Київ. опери, від 1917 – Королів. опер. театру (Белґрад). Виступав також на опер. сценах Рязані (Росія, 1901–02), С.-Петербурга (театр «Олімпія», 1907), Харкова (1907, 1914), Одеси (1908). Володів феноменал. голосом великої сили, рівним в усіх регістрах. Гастролі в країнах Європи та Америки.

Партії: Головщик («Сказання про невидимий град Кітеж та тихе озеро Світояр» С. Василенка), Собінін («Життя за царя» М. Глінки), Володимир Ігорович («Князь Ігор» О. Бородіна), Радамес («Аїда» Дж. Верді), Єлеазар («Жидівка» Ф. Галеві), Рауль, Васко да Ґама («Гуґеноти», «Африканка» Дж. Мейєрбера).

Літ.: Л. Б. Зиновьев: [Некролог] // Новое время. Белград, 1927, 6 июля; Л. Б. Зиновьев [Некролог] // Возрождение. Париж, 1927, 13 июля.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2010