Зінченко Вадим Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зінченко Вадим Іванович

ЗІ́НЧЕНКО Вадим Іванович (27. 11. 1954, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – живописець, графік. Чл. НСХУ (1989). Закін. Одес. художнє уч-ще (1975; викл. Ю. Коваленко). Відтоді працює у Кривому Розі: від 1976 – малярем-художником на з-ді «Криворіжсталь»; 1978–93 – оформлювачем дільниці Дніпроп. худож.-вироб. комбінату Худож. фонду України; художником на підпр-вах «Інгул-Арт» (1993–96) та «Будинок художника» (1996–2000); від 2000 – кер. худож. студії «Палітра» у Центрі дит. творчості «Дивосвіт». Співавтор настінн. розписів, вітражів. Учасник всеукр. та всесоюз. мист. виставок від 1982. Персон. – у Кривому Розі (2000). У техніках олій. і темпер. живопису та графіки створює пейзажі, портрети, натюрморти, жанр. композиції.

Тв.: «Листопад» (1979), «Кульбабки» (1980), «Плавка» (1981), «Автострада оновлюється» (1982), «Пора весняної сівби» (1984), «Рудні копалини» (1985), «Гірники Кривбасу» (1986), «У майстерні художника» (1989), «Олімпія» (1991; 2010), «Присвячення музі» (1992), «Погляд у люстерко», «Ангел і муза. Метаморфоза» (обидва – 1997), «Т. Маленко» (1998), «Осінній натюрморт» (2001), «Сонячний ранок», «Місячна ніч» (обидва – 2003), «На горі Алчак» (2005), «Зимовий пейзаж» (2006), «Кримський пейзаж. Скеля Вітрило» (2007), «Натюрморт із чорнобривцями» (2008), «Сосни Орлівщини», «Полонянка» (обидва – 2009); серія «Будівництво Рівненської АЕС» (1982); триптихи – «Королівське полювання» (2000), «Блакитна бухта» (2002), «Софіївський парк» (2008).

В. І. Токар

Стаття оновлена: 2010