Зінченко Григорій Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зінченко Григорій Дмитрович

ЗІ́НЧЕНКО Григорій Дмитрович (20. 01. 1904, с. Кам’янка, нині Кахов. р-ну Херсон. обл. – ?) – графік. Закін. Укр. полігр. ін-т (1930; викл. В. Касіян, Г. Пустовійт). Учасник 2-ї світ. війни. Викладав 1931–36 у серед. школі Харкова. Брав участь у мист. виставках від 1941. Персон. – у Києві (1964). Осн. галузі – книжк. і станк. графіка. Створював плакати, оформляв книги для київ. вид-в «Мистецтво», Держтехвидав, Держлітвидав. Розробив мальов. друкар. шрифт «Київський новий» (1955–57).

Тв.: плакати – «Будем бить фашиста-гада на підступах Сталінграда», «Податися нікуди» (обидва – 1941–45), «Іван Котляревський», «Григорій Сковорода», «Марко Кропивницький» (усі – 1940–50-і рр.), «Всі на вибори до Верховної Ради УРСР» (1947), «300 років воз’єднання України з Росією» (1954); видав. марки – Держпромвидаву (1940–41), Держтехвидаву (обидві – 1945–46); оформив кн. – «Російська техніка» В. Данилевського (1948), «Електрифікація України» (1960), «Українські страви» (1963), «Керамические краски» В. Візира і М. Мартинова (1964; усі – Київ); станк. графіка – «Автопортрет», «Хмара», «Зорі назустріч (Із часів громадянської війни)», «Гайдамаки слухають Кобзаря» (усі – кін. 1960-х – поч. 70-х рр.).

Л. М. Гутник

Стаття оновлена: 2010