Зінченко Лілія Іванівна — Енциклопедія Сучасної України

Зінченко Лілія Іванівна

ЗІ́НЧЕНКО Лілія Іванівна (26. 06. 1958, с. Слатине Дергачів. р-ну Харків. обл.) – художниця декоративного розпису і живописець. Чл. НСХУ (1993). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1976). Працювала проектантом на Харків. (1981–86) та Запоріз. (Бердян. філія, 1986–2000) худож.-вироб. комбінатах. На твор. роботі. Учасниця міських, обл., всеукр., зарубіж. мист. виставок від 1981. Виконала настінні розписи та ін. оздоблюв. роботи в інтер’єрах громад. приміщень Харкова, Києва, Каховки (Херсон. обл.). Створює пейзажі лірико-епіч. характеру, насичені інтенсив. кольором і декоративністю.

Тв.: живопис – «Набережна у Гурзуфі» (2000), «Сосни на березі» (2001), «Старе вікно у Бердянську» (2002), «Яхти у гавані» (2003), «Гурзуфська бухта» (2006); декор. розписи – для клубу «Цікаві зустрічі» (Харків, 1984), у Харків. дит. поліклініці (1987), фойє Бердян. пологового будинку (Запоріз. обл., 1990).

Літ.: Запорізькі митці: Каталог. З., 2007.

С. В. Латанський

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
С. В. Латанський . Зінченко Лілія Іванівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16233 (дата звернення: 08.05.2021)