Зінченко Олександр Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зінченко Олександр Павлович

ЗІ́НЧЕНКО Олександр Павлович (06. 09. 1923, с. Левченкове Драбів. р-ну, нині Черкас. обл. – ?) – лікар-невролог. Д-р мед. н. (1970), проф. (1971). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Військ.-мор. мед. академію (Ленінград, нині С.-Петербург, 1945). Працював військ. лікарем; 1956–69 – викл. Військ.-мед. академії (Ленінград); 1969–79 – зав. каф. нерв. хвороб Укр. ін-ту удосконалення лікарів (Харків); 1979–90 – зав. відділу нейроінфекцій, 1990–93 – пров. н. с., від 1993 – консультант Ленінгр. НДІ дит. інфекцій. Наук. дослідж.: демієлінізуючі хвороби, нейро- та бактеріал. інфекції.

Пр.: О закрытой черепно-мозговой травме без потери сознания // Военно-мед. журн. 1970. № 8 (співавт.); Рассеянный склероз и энцефаломиелит (этиология, патогенез, лечение). Ленинград, 1973; Сотрясение головного мозга легкой степени. Ташкент, 1980 (співавт.); Бактериальные менингиты у детей. 2003 (співавт.).

В. Д. Деменко

Стаття оновлена: 2010