Зіньківський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зіньківський район

ЗІНЬКІ́ВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-східній частині Полтавської області. Утвор. 1923 з Зіньків., Тарасів., Великопавлів. і Лютенсько-Будищанської волостей. 1923–30 – у складі Полтав. округу, від лютого 1932 до вересня 1937 – Харків., від вересня 1937 – Полтав. обл. 1962 до нього приєднано Опішнян. р-н (відтоді З. р. – один з найбільших р-нів області). Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 1,4 тис. км2. Насел. 42 196 осіб (2001, складає 86,3 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – м. Зіньків, смт Опішня та 113 сільс. насел. пунктів. Лежить на Полтав. рівнині, у межах Дніпров.-Донец. западини, складеної осадовими породами, з якими пов’язані поклади нафти, газу, торфу, буд. матеріалів (Солохівське та Більське газоконденсатні родовища, Опішнянське нафтогазоконденсатне родовище, Грунь-Ташан. родовище торфу, Опішнян. родовище гончар. глини). Побл. с. Власівка відкрито джерело мінерал. води «Ташань», яку широко використовують для лікування у місц. санаторії «Сосновий бір». Рельєф р-ну рівнинний з абсолют. відмітками 120–170 м. Найвища точка – Солохів. структура соляно-купол. тектоніки побл. Опішні (202,6 м). Тут поширені водно-ерозійні форми рельєфу: вододіл. плато, долини річок, виражені яри та балки. Спостерігаються степ. блюдця. Річки бас. Дніпра – Грунь-Ташань з притоками Грунь і Ташань, Ворскла. Створ. 139 ставків. Ґрунти чорноземні типові малогумусні (40 %), чорноземні малогумусні вилугувані, опідзолені та реградовані, а також лучні солонцюваті. Пл. лісів 17,1 тис. га: дуб (57 %), сосна (22 %). У р-ні – місц. значення ландшафтні заказники Мужева Долина, Слиньківщина, Батьки, Ступківський, ботан. заказники Балка Долина, Котове, заг.-зоол. заказники Байрак, Сухий Яр, орнітол. заказник Будникове, гідрол. заказники Романівський, Озеро Журавлине, Пеленківщина, Сухе, Твань-Кар’єра, Озеро Лазьки, ботан. пам’ятка природи Храпачів Яр. За структурою госп-ва сучасна Зіньківщина – аграр. р-н. Пром. підпр-ва переважно харч. і перероб. галузей, найбільші розташ. у райцентрі та Опішні. У З. р. – 28 с.-г. підпр-в, зокрема 4 багатофункціонал. кооперативи, 4 вироб. кооперативи, 16 ТОВ, 2 приват.-оренд. підпр-ва, цех ВАТ «Гадяч-елеватор», відділ. агрофірми «Насіння», та 27 селян. фермер. госп-в. Працюють 4 насінниц. підпр-ва. Спеціалізація с. госп-ва – рослинництво зерн.-буряківничого та тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Розвинуті садівництво та овочівництво. Пл. с.-г. угідь 73,7 тис. га, з них орних земель – 63,7 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, цукр. буряки, соняшник, картопля. У р-ні – 30 заг.-осв. шкіл, Відділ. Ін-ту народознавства НАНУ Ін-т керамології (Опішня), 22 дошкіл. заклади, аграр. ліцей, ПТУ, 2 Будинки дит. та юнац. творчості, станція юних техніків, дит. будинок-інтернат; рай. Будинок культури, 17 сільс. Будинків культури, 23 сільс. клуби, центр. рай. б-ка, рай. дит. б-ка, 37 сільс. бібліотеч. філій, 2 муз. школи, колегіум мист-в, 18 громад. музеїв, Гончарства українського музей-заповідник Національний, Пошивайлів родини Меморіальний музей-садиба, Зіньківський історичний музей; Опішнян. обл. туберкульозна лікарня, Зіньків. центр. рай. лікарня, Опішнян. рай. лікарня, дільнична лікарня, 9 мед. амбулаторій, 38 фельдшер.-акушер. пунктів, СЕС; відділ. 6-ти банків. Виходить г. «Голос Зіньківщини». Функціонують ДЮСШ з гандболу, футбол. клуби «Колос» і «Ворскла». Є 25 парків відпочинку. Реліг. громади: 21 – УПЦ МП та УПЦ КП, 1 – євангел. християн-баптистів, 2 – адвентистів сьомого дня. Пам’ятка арх-ри – церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Малі Будища (1887). Виявлено понад 100 курганів, поселення доби неоліту та бронзи. У Опішні досліджено слов’ян. (сер. 8 – поч. 9 ст., див. Опішнянське городище) та скіф. часу Кардашів Вал (4–3 ст. до н. е.) городища, у с. Глинське – слов’ян. городище (8–13 ст.). Охороняються 113 пам’яток історії та культури. Серед видат. уродженців – біофізик, чл.-кор. НАНУ Д. Говорун (Опішня), економіст, чл.-кор. УААН Д. Добряк (с. Довжик), педагог, чл.-кор. АПНУ А. Бойко (с. Удовиченки), фахівець у галузі лісівництва Д. Гавриленко (с. Дейкалівка), геолог, петрограф Ю. Дуб’яга (с. Бірки), фахівець у галузі розробки та експлуатації нафт. і газових родовищ І. Зезекало (с. Пишненки), гірн. інж.-збагачувальник Ю. Серго (с. Дейкалівка), лікарі ортопед Б. Гавриленко, хірург І. Дейнека (обидва – Опішня) та фізіолог В. Кононенко (с. Власівка), історики Б. Хорошун (с. Ступки) та А. Черевань (с. Глинське); брати лікар-гомеопат Лев та громад. діяч Сергій Бразолі (с. Мала Павлівка), вчений-економіст, громад.-політ. діяч Іван та письменник Яків Майстренки (Опішня), письменники Григорій, Григір і Федір Тютюнники (с. Шилівка), І. Цюпа (с. Бірки), І. Гребенюк (с. Човно-Федорівка), О. Мусієнко, П. Сердюк (с. Велика Павлівка), А. Заливчий (с. Міські Млини), В. Вражливий (Опішня), П. Силка (с. Удовиченки); художники М. Назарук (Опішня), Є. Єрмакова (с. Малі Будища), М. Сердюк (с. Бобрівник), скульптор Є. Трипільська (Опішня); співачка (сопрано) А. Галицька-Панченко (с. Міські Млини); Герої Рад. Союзу О. Васько (с. Васьки), В. Рева, О. Рокитянський (обидва – с. Попівка), І. Романченко (с. Карабазівка), М. Саранча (с. Саранчівка), С. Фенько (с. Велика Павлівка), М. Чирка (с. Бірки). Опішня – батьківщина нар. майстрів І. Багрія, Василя та В’ячеслава Біликів, І. Білика, А. Білик-Пошивайло, Гаврила, Євдокії та Миколи Пошивайлів, М. Китриша, В. Омеляненка, О. Селюченко, О. Шиян, с. Міські Млини – П. Біляк, Т. Демченка, З. Коломійця, П. Комашка, О. Ночовника, В. Поросного, с. Малі Будища – М. Бондаренко, М. Боярчук, В. Гарбуза, І. Даціньки, А. Каші, с. Бухалівка – О. Великодної, Г. Гриня.

А. В. Водолага, В. Б. Литус, В. І. Паламаренко

Стаття оновлена: 2010