Зіскінд Яків Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зіскінд Яків Маркович

ЗІ́СКІНД Яків Маркович (31. 12. 1912 (13. 01. 1913), с. Ходорків Сквир. пов. Київ. губ., нині Попільнян. р-ну Житомир. обл. – 17. 03. 1989, Москва) – драматург естради і музичного театру, сценарист. Чл. СП СРСР (1978) та СКін СРСР. Навч. в Одес. худож. ін-ті. Від 1936 – художник-мультиплікатор, асист. реж. Одес. кіностудії. Від 1946 – у Москві в Ансамблі пісні і танцю НКВС. Писав для Естрад. оркестру під кер-вом Л. Утьосова (пісня «Нет, не забудет солдат», 1948, музика М. Табачникова; інтермедія «Волшебный пистолет», 1951), Ленінгр. театру мініатюр (програма «Людина-невидимка», 1956, у гол. ролі А. Райкін). Автор муз. комедій «Син клоуна» (1950, музика І. Дунаєвського), «Цирк запалює вогні» (1966, музика Ю. Мілютина), «Щасливий рейс» (1979, музика І. Ільїна) та ін. За його сценаріями знято муз. стрічки «Наш милий лікар» (1957, Алма-Атин. кіностудія), «Янгол в тюбетейці» (1969, студія «Казахфільм»; обидві – реж. Ш. Айманов), «Алло, Варшава!» (1971), «Цирк запалює вогні» (1972; обидві – реж. О. Воронцов, Свердлов. кіностудія). П’єси З. неодноразово ставили і на сценах обл. укр. муз.-драм. театрів.

Тв.: Чудесный бинокль: Сб. произведений для эстрады. 1970; Счастливая скамейка: Юмор. рассказы и фельетоны. 1980; Фея на пенсии: Юмор. рассказы и фельетоны. 1981; Громкая свадьба: Сб. одноакт. пьес. 1982; Анонимное письмо: Юмор. повести и рассказы. 1987 (усі – Москва).

Н. І. Моісеєнко, М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2010