Зісман Йосип Натанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зісман Йосип Натанович

ЗІ́СМАН Йосип Натанович (15. 05. 1914, Київ – 26. 06. 2004, С.-Петербург) – живописець і графік. Чл. СХ РФ (1947). Навч. у Київ. євр. худож.-пром. школі (1924–30), Моск. ін-ті підвищення кваліфікації художників (1935–37; кер. Б. Йогансон). Працював 1931–33 художником-оформлювачем на ф-ці «Діафото» (Москва). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Брав участь у мист. виставках від 1930. Персон. – у м. Біробіджан (нині Хабаров. край, РФ, 1934), Ленінграді (нині С.-Петербург, 1958, 1962, 1973, 1987, 1994, 1997, 2000, 2002; посмертні – 2004, 2007). Створював переважно пейзажі, портрети, натюрморти. Окремі полотна зберігаються у ДТГ (Москва), ДРМ, Держ. музеї театр. і муз. мист-ва, Центр. виставк. залі «Манеж» (усі – С.-Петербург), Архангел., Саратов., Хабаров. ХМ (усі – РФ).

Тв.: «Амур» (1934), «Там, де була тайга», «Тракторист» (обидва – 1935), «Солдат» (1938; 1945), «Ваза для фруктів і яблука» (1941), «Дівчинка» (1942), «Радянська армія повернулася» (1944), «Стара жінка» (1954), «Художники» (1956), «Осінь», «Натюрморт із білою супницею» (обидва – 1958), «Ленінградський ранок» (1960-і рр.), «Будинки», «Село» (обидва – 1961), «Гурзуф. Виноградники» (1966), «Дівчина у береті», «Народний артист СРСР В. Поліцеймако» (обидва – 1968), «Дорога. Західна Білорусія» (1969), «Біля цирку» (1970-і рр.), «Курсант» (1971), «На току» (1972), «Цементний завод Новоросійська» (1975), «Автопортрет», «Набережна» (обидва – 1980), «Середньоазійський мотив» (1982); серії – «Україна», «Ленінград» (обидві – 1958–59).

Літ.: Иосиф Натанович Зисман: Каталог выставки. 1997; 2000; Иосиф Зисман: Каталог: К 90-летию со дня рожд. 2004; усі – С.-Петербург.

Т. М. Лебединська

Стаття оновлена: 2010