Златовратський Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Златовратський Микола Миколайович

ЗЛАТОВРА́ТСЬКИЙ Микола Миколайович (Златовратский Николай Николаевич; псевд.: Маленький Щедрин, Н. Череванин; 14(26). 12. 1845, м. Владимир, Росія – 10(23). 12. 1911, Москва) – російський письменник. Почес. акад. С.-Петербур. АН (1909). Навч. у Моск. ун-ті (1864) та С.-Петербур. технол. ін-ті (1865). Співпрацював з народниц. ж. «Устои», «Русское богатство». Автор повістей «Крестьяне-присяжные» (1874–75), «Золотые сердца» (1877), роману «Устои: История одной деревни» (1884) про життя пореформ. села та ідейні шукання різночинної інтелігенції; мемуарів про письменників-сучасників («А. И. Левитов», 1895; «Тургенев, Салтыков и Гаршин», 1897; «Из воспоминаний о Н. А. Некрасове как поэте 1860-х годов», 1903). Брав участь у заходах для вшанування пам’яті Т. Шевченка, чия творчість справила на З. певний вплив. У нарисі «На могиле Шевченко» (1896; опубл. у зб. «Собрание сочинений», у 8-ми т., т. 7, С.-Петербург, 1912–13) сказав про нерозривну єдність поета з народом. У психол. нарисі «Гетман» (ж. «Русская мысль», 1888, № 11; укр. перекл. – К., 1908) створив колорит. образ юнака з України. Переклав рос. мовою кілька творів Ю. Федьковича, зокрема повість «Три як рідні брати» (у зб. «Помочь», С.-Петербург, 1892).

Тв.: Бытовые очерки. С.-Петербург, 1875. Вып. 1; 1878. Вып. 2; Сочинения: В 3 т. Москва, 1884–89; 1897; Избранные произведения. Москва, 1947; Устои. Москва, 1951; Воспоминания. Москва, 1956; Деревенский король Лир. Москва, 1988.

Літ.: Спасибенко А. П. Писатели-народники. Москва, 1968; Семенкин К. Г. Н. Н. Златовратский: Очерк жизни и творчества. Ярославль, 1976; Залыгин С. О творчестве Николая Николаевича Златовратского // Залыгин С. В пределах искусства. Москва, 1988.

Т. П. Маєвська , Ю. С. Левченко

Стаття оновлена: 2010