Златогоров Семен Іванович
ЗЛАТОГО́РОВ Семен Іванович (справж. — Ґольдберґ Самуїл-Шлойм Липманович; 20. 04(02. 05). 1873, Берлін — 17. 03. 1931, Ленінград, нині С.-Петербург) — мікробіолог, лікар-епідеміолог, інфекціоніст. Доктор медицини (1900), професор (1911), член-кореспондент АН СРСР (1929). Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1897), де й працював від 1900 (з перервами): від 1920 — завідувач кафедри інфекц. хвороб з бактеріологією; водночас від 1911 — професор кафедри бактеріології й інфекц. хвороб Психоневрол. інституту, від 1919 — проф., зав. однойм. каф. Жін. мед. інституту, 1920–24 — завідувач кафедри бактеріології Мед. інституту. Організатор і учасник експедицій з метою боротьби з чумою, холерою та ін. інфекц. хворобами, зокрема в Астрахан. губ. (1899), на Дон (1902), у Китай (1911). Від 1924 — завідувач кафедри заг. мікробіології Харків. мед. інституту та дир. 1-го Укр. сан.-бактеріол. інституту (нині Інститут мікробіології та імунології АМНУ, Харків); від 1929 — завідувач кафедри мікробіології та дир. Профілакт. інституту Військ.-мед. академії. Засн. Укр. відділ. Міжнар. товариства мікробіологів (1927). У 1930 заарешт. за звинуваченням у контррев. діяльності. Наукові дослідження: мінливість мікробів; етіологія, епідеміологія і профілактика кору та скарлатини; методи профілактики й лікування чуми, холери, грипу, висип. і черев. тифів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К вопросу о судьбе бактерий в организме животных восприимчивых и невосприимчивых. С.-Петербург, 1900; Учение о микроорганизмах: В 3 ч. Петроград, 1916–18 (співавтор); Чума человека. Петроград, 1922; Скарлатина. Х., 1926; 1929; Черевний тиф. Х., 1930; Сыпной тиф. 2-е изд. Х., 1931.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
