Крих Юрій Дмитрович | Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крих Юрій Дмитрович

КРИХ Юрій Дмитрович (23. 03. 1907, с. Рогузно, нині Люблін. воєводства, Польща – 22. 02. 1991, Івано-Франківськ) – скрипаль, диригент, педагог. Чоловік І. Крих, батько Л. Крих та М. Крих-Уг­ляр. Депутат ВР СРСР (1939). Дипло­мант Міжнар. конкурсу ім. М. Лонґ і Ж. Тібо (Париж, 1934). Закін. Вищий муз. ін-т у Львові (1933; кл. скрипки Й. Москвичіва), де відтоді й працював, водночас – у його філії в Тернополі (від 1939 – муз. школа; 1939–41 – її дир.).

Удосконалював майстерність у Ж. Тібо в Парижі. Після арешту і переслідувань ґестапо 1941 пе­реїхав до Львова, де займався пед. діяльністю, виступав з кон­цертами. 1944–50 – заст. дир. з наук.-навч. роботи та проф. каф. струн. інструментів Львів. консерваторії; 1950–58 – в. о. проф. Київ. консерваторії; 1958–60 – зав. каф. музики Бердичів. пед. ін-ту (Житомир. обл.); від 1960 – зав., від 1971 – доц. каф. теорії, історії музики та гри на муз. інструментах Івано-Фр. пед. ін-ту. Організатор і кер. низки камерно-інструм. ансамблів і симф. оркестрів на Прикарпатті.

У репертуарі – твори укр. та зх.-єв­роп. композиторів (М. Лисенка, К. Стеценка, В. Барвінського, С. Людкевича, Ю. Мейтуса, Дж. Тар­тіні, В.-А. Моцарта, Н. Па­ґаніні, Л. ван Бетговена, Ф. Шуберта, А. Дворжака та ін.). Концертував у Франції, Австрії, Німеччині та Польщі. Серед уч­нів – Р. Ґураль, О. Кравчук, Л. Крас­нощок, М. Ортинська, П. Чолов­ський. Автор праці «Школа гри на скрипці» (К., 1968, спів­авт.); спо­гадів про С. Крушельницьку та М. Менцинського; обробок для скрипки творів «Верховино, світ­ку ти наш» М. Лисенка (1940), «Ча­барашка» С. Людкеви­ча (1941).

Літ.: Нижанківський Н. Юрій Крих // УВ. 1936, 15 квіт.; Барвінський В. Юрій Крих – скрипак // Краків. вісті. 1942, 16 груд.; Зустріч зі скрипаком // Львів. вісті. 1943, 7–8 берез.; Другий концерт Юрія Криха // Там само. 14–15 берез.; Юрій Крих: Спогади. Ст. Рец. Листуван­ня. Коломия, 1996.

Статтю оновлено: 2014