Злобін Микола Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ЗЛО́БІН Микола Микола­йович (1874–1933) — військовик. Закін. Мор. корпус (С.-Петербург, 1894). Служив на Балт. флоті. Учасник 1-ї світової війни. Капітан 1-го рангу (від 1916). На поч. 1918 при­їхав до Києва, служив у Міністерстві мор. справ уряду УНР. Від квітня 1918 — товариш мор. міністра УНР, згодом — Української Держави. У квітні 1919 при­знач. Міні­стром мор. справ УНР. Формував дивізію мор. піхоти: 1-й полк мор. піхоти — на Покут­ті, 2-й — у м. Камʼянець-Подільський (нині Хмельн. обл.), 3-й — у м. Броди (нині Львів обл.); включив її до складу армій. групи генерала М. Омеляновича-Павленка. Після ліквідації Міністерства мор. справ у вересні 1919 очолив Гол. упр. ВМФ Військ. мін-ва УНР, у березні 1920 — Гол. воєн­но-мор. управу. Від травня 1920 — нач. флот. напів­екіпажу в Києві, який реорганізовано в курінь мор. піхоти, а на поч. червня — в екіпаж бронепо­їзда «Чорноморець» (його командир). 21 листопада 1920 бронепо­їзд прикривав від­ступ укр. частин за р. Збруч. 6 вересня 1921 звільнений з Армії УНР. Ймовірно, пере­бував у таборах для інтернованих у Польщі, де й проживав після їхньої ліквідації.

Літ.: Мамчак М. Флотоводці України. Снятин, 2005.

ДА: Центр. держ. арх. вищих органів влади та упр. України. Ф. 1075, оп. 2, спр. 557.

С. Х. Литвин

Завантажити статтю