Крицинський Валеріан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крицинський Валеріан

КРИЦИ́НСЬКИЙ Валеріан (15. 04. 1852, с. Королин, нині Мостис. р-ну Львів. обл. – 06. 03. 1929, Краків) – живописець, кераміст і педагог. Чл. Спілки польс. художників у Львові (1899), мист. т-ва «Ziarno» (1903). Закін. Реал. школу у Льво­ві, навч. у Краків. школі образотвор. мист-ва (1872–75, у Ф. Шиналевського і В. Лущкевича), Віден. АМ (1875) та Худож.-пром. школі (1870–79). Працював 1880–98 у Коломиї (нині Іва­но-Фр. обл.), де керував Керам. (1885–91) та Худож.-пром. (1895–98) школами, проф. рисунку у г-зії (1880–95); проф. Львів. ху­дож.-пром. школи (1898–1916). Брав участь у міських, крайових виставках від 1877. Малював олією, аквареллю, гуашшю, туш­шю портрети, краєвиди та алегор. композиції у стилі пізнього ро­мантизму, реаліст. деталізов. побут. сцени з життя укр. селян Покуття, стилізов. етюди квітів.

Ви­конав розписи: в Коломиї – у греко-катол. церкві св. Михаїла (1885–94, співавтори С. Дачинський, С. Дембіць­кий, після 1946 перемальовано) та будинку Ощад. каси (1894–96, арх. Д. Кричковський); у Львові – у театрі опери та балету ім. С. Крушельницької: композиція «Старовинна музика» (1900), 10 імітацій камей з алегор. сценами на галереях першо­го балкону глядац. залу (спів­авт­ор Г. Кюн); у каплиці Милосерд. Христа у римо-катол. катедрі – фреску «Воскресіння юнака з Наїма» (1904). Проектував і виконував керам. вироби зі стилізов. нар. орнаментами – плитки фриза на вежі будинку т-ва «Сокіл» (Коломия, 1895, арх. Д. Кричковський), вази і тарелі (1893–97), конкурс. проект па­м’ятника А. Міцкевичу в Коломиї (1898), килими для Ткац. т-ва у Глинянах на Львівщині (1902), шпалери, театр. завіси, вишивки, листівки (1899–1902); іл. для видання «Керамічні форми та орнаменти з народних виро­бів Покуття» (1898–99). Ілюстру­вав львівські ж. «Ognisko Domowe» (1884) і «Nasz Kraj» (1907). У кн. «Натурні та орнаментальні рисунки й декоративний живопис» (Л., 1926) виклав власну методику навчання рисунку на основі вивчення виробів нар. мист-ва та етюдів з натури. Окремі полотна зберігаються у Львів. істор. музеї, Львів. галереї мист-в.

Тв.: живопис – «Батько» (1877), «Дівчинка серед квітів», «Опівночі», «Чума» (усі – 1878), «Лірник» (1882), «Гончарі на коломийському ринку» (1890), «Гуцул» (1895), «Вид Львова з Високого Замку» (1914); серія «Львів’яни» (1879); плакати – для об’єдн. «Ziarno» (1903), виставки у худож. салоні Я. Лятура (1904), львів. ф-ки метал. виробів «Пер­кун», «Гуцулка» (обидва – 1907).

Ю. О. Бірюльов

Статтю оновлено: 2014