Знаки для товарів і послуг - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Знаки для товарів і послуг

ЗНА́КИ ДЛЯ ТОВА́РІВ І ПО́СЛУГ – зареєстровані в установленому порядку позначення, за якими товари та послуги одних юридичних або фізичних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших юридичних або фізичних осіб. Такими позначеннями можуть бути слова, літери, цифри, комбінації кольорів тощо. З. д. т. і п., або торг. марки чи товарні знаки (ТЗ), виконують чотири осн. функції: вирізнення товару або послуги серед ін. подібних, що перебувають у цивіл. обороті; вказівка на походження товару чи послуги; відзнака певної їхньої якості; рекламування. У міжнар. практику запроваджено колективні та сертифікатні ТЗ. Колективні ТЗ належать групі або асоц. підпр-в, що мають виключне право користуватися ними. Їх застосовують для позначення характер. властивостей продуктів, напр., на відповідність певним стандартам якості. Сертифікатні ТЗ мають те ж саме призначення, але використовують їх не тільки чл. певної групи або асоц. підпр-в, а й ін. підпр-ва за умови дотримання встановлених вимог.

Роль і значення ТЗ у міжнар. екон. й госп. практиці засвідчує той факт, що вже 1883 фабричні знаки включено до Париз. конвенції про охорону пром. власності як один із найважливіших її об’єктів. 1891 укладено Мадрид. угоду про міжнар. реєстрацію знаків. На дипломат. конф. у Женеві 1994 Україна підписала Договір про закони щодо товар. знаків, який повинен забезпечити гармонізацію законодавства у даній сфері й значно спростити їхню реєстрацію у ін. країнах. В УРСР правове регулювання відносин, що складалися у процесі створення і використання ТЗ, належало до компетенції заг.-союз. органів. Нині їхню правову охорону здійснюють відповідно до норм Цивіл. кодексу України (2003), Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (1993) й ін. нормат.-правових актів, які регулюють відносини у цій сфері (їхнє осн. завдання – індивідуалізація товарів і послуг певними позначеннями). Цей закон своїм змістом відповідає осн. вимогам Всесвіт. орг-ції інтелектуал. власності. Позначення певних товарів або послуг ТЗ накладає на його власника відповідні зобов’язання, дисциплінує виробника та особу, що надає послуги. Широке їхнє впровадження сприяє істот. підвищенню якості продукції – знач. спектра якіс. характеристик товару, познач. знаком певного виробника (тех. рівень і зовн. вигляд товару, якість конструктив. рішення та виготовлення продукції, її мала матеріаломісткість і енергоекономічність тощо). ТЗ безпосередньо впливають на тех. розвиток країни через інновації, необхідні для постій. забезпечення якості товарів і послуг. Чинне законодавство не містить підстав або критеріїв, за якими те чи ін. позначення можна визнати ТЗ, а лише чітко встановлює, які позначення не можуть ними бути. Ці позначення поділяють на чотири групи. Першу становлять символи, позначення, відзнаки, що мають офіційно визнане значення для держави чи сусп-ва: держ. герби, прапори та емблеми; офіц. назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнар. міжуряд. орг-цій; офіц. контрол., гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та ін. відзнаки. До другої групи належать позначення, що або не мають відмінностей або є заг.-вживаними як позначення товарів і послуг певного виду; лише вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність, місце і час виготовлення чи збуту товарів (надання послуг); не визнані знаками, оскільки можуть ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар чи надає послугу. До третьої групи відносять ТЗ тотожні або схожі настільки, що їх можна сплутати із раніше зареєстров. чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я ін. особи для однорід. товарів і послуг; ТЗ ін. осіб, які перебувають під охороною без реєстрації на підставі міжнар. договорів, учасником яких є Україна; фірмові найменування, що відомі в Україні й належать ін. особам, які отримали право на них до дати подання до центр. органу виконав. влади України з питань науки та інтелектуал. власності заявки стосовно однорід. товарів і послуг; найменування місць походження товарів, окрім випадків, коли вони включені до ТЗ як елементи, що не охороняються, і зареєстров. на ім’я осіб, які мають право використовувати такі найменування; сертифікац. знаки, зареєстров. в установленому порядку. Четверту групу становлять позначення, що підпадають під чинність ін. законів і відтворюють пром. зразки, права на які належать в Україні ін. особам; назви відомих в Україні творів науки, літ-ри і мист-ва, цитати й персонажі з них, твори мист-ва та їхні фрагменти без згоди власників автор. права або їхніх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їхньої згоди. Правову охорону надають ТЗ, що не суперечать сусп. інтересам, принципам гуманності й моралі та на які не поширені підстави для відмови в правовій охороні, встановленій Законом «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Об’єктом ТЗ можуть бути словесні, зображал., об’ємні та ін. позначення або їхні комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи шляхом їхнього поєднання. Право власності на ТЗ засвідчує спец. свідоцтво, строк дії якого становить 10 р. від дати подання заявки до центр. органу виконав. влади України з питань науки та інтелектуал. власності. Його продовжують за клопотанням власника, поданим протягом остан. року дії, щоразу на 10 р. Право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об’єднання осіб або їхні правонаступники. Для його отримання необхідно подати до центр. органу виконав. влади України з питань науки та інтелектуал. власності заявку. Іноз. й ін. особи, які проживають або постійно перебувають поза межами України, у відносинах із цим органом реалізують свої права через представників у справах інтелектуал. власності. Заявка, складена укр. мовою, повинна стосуватися лише одного ТЗ і включати заяву про його реєстрацію; відповідне зображення позначення; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупов. за Міжнар. класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків (закріплена Ніццькою угодою 1957). Подана заявка підлягає експертизі у центр. органі виконав. влади України з питань науки та інтелектуал. власності. Якщо результат позитивний, даний орган ухвалює рішення про реєстрацію ТЗ, надсилає його заявнику, публікує у своєму офіц. бюлетені відомості про видачу свідоцтва, а також здійснює держ. реєстрацію. Будь-яке рішення щодо заявки може бути оскаржене в апеляц. раді цього органу, а рішення ради – в суді. Свідоцтво на ТЗ надає його власникові виключне право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд та в будь-який спосіб, що не суперечить законодавству. Якщо ТЗ належить кільком власникам, правила користування ним регламентує обопіл. угода між власниками. У разі її відсутності кожен із співвласників має право користуватися ТЗ на свій розсуд, але жоден з них не має права видавати дозвіл (ліцензію) на його використання та передавати право власності на знак ін. особі без згоди решти співвласників свідоцтва. Власник свідоцтва має право заборонити ін. особам використовувати зареєстров. ТЗ без його дозволу. Право власності на ТЗ на підставі договору може бути передано будь-якій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва. Передача права власності заборонена, якщо це може ввести в оману споживача щодо товару (послуги) або особи, яка виробляє товар чи надає послугу. Суб’єкту права власності на ТЗ належить право видавати дозвіл (ліцензію) будь-якій ін. особі на використання знака на підставі т. зв. ліцензій. договору. В ньому повинна бути передусім передбачена умова, за якою ліцензіат бере на себе зобов’язання не допускати зниження якості товарів і послуг. Ліцензіар, у свою чергу, повинен здійснювати контроль за дотриманням цієї умови. Припиняє чинність свідоцтва або визнає його недійсним апеляц. рада центр. органу виконав. влади України з питань науки та інтелектуал. власності, зокрема у випадку невідповідності зареєстров. ТЗ умовам надання правової охорони; наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було в заявці. Відповідно до законодавства ТЗ в іноз. державі може зареєструвати будь-яка особа. Якщо реєстрацію знака в іноз. державі здійснюють відповідно до Мадрид. угоди про міжнар. реєстрацію товар. знака, заявку подають через центр. орган виконав. влади України з питань науки та інтелектуал. власності. Захист прав на ТЗ здійснюють в адм., змішаному або судовому порядках. Порушенням прав власника свідоцтва є будь-яке посягання на них з боку третіх осіб. На вимогу власника таке порушення повинно бути припинене, а заподіяні майнові чи морал. збитки – відшкодовані порушником. Власник свідоцтва на ТЗ має право вимагати усунення з товару чи його упаковки незаконно використаного знака або позначення. Протиправно виготовлене зображення знака або позначення знищують на вимогу власника свідоцтва. Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва має право також особа, яка використовує ТЗ на підставі ліцензій. договору, якщо інше не передбачене договором. Суди, відповідно до їхньої компетенції, розглядають спори про встановлення власника свідоцтва, укладання та виконання ліцензій. договорів, порушення майнових прав власника свідоцтва, а також пов’язані з охороною прав на ТЗ.

Літ.: Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України. К., 1998; Шишка Р. Б. Охорона права інтелектуальної власності. Авторсько-правовий аспект. Х., 2002.

В. П. Нагребельний

Стаття оновлена: 2010