Знаменський жіночий монастир УПЦ МП
Визначення і загальна характеристика
ЗНА́МЕНСЬКИЙ ЖІНО́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ МП Засн. 1901 як пустинь на честь ікони Божої Матері «Знамення» побл. х. Розгульний Олександр. пов. Катеринослав. губ. (нині с. Вербівське Васильків. р-ну Дніпроп. обл.) згідно з рапортом єпископа Катеринославського і Таганрозького Феодосія (Макаревського) від 1881 на прохання та кошти дворянки К. Василенко, котра 1904 прийняла постриг з ім’ям Єлизавета і 1907, коли обитель отримала статус монастиря, була возвед. у сан ігумені. На тер. монастиря побудовано зимовий храм на честь ікони Божої Матері «Знамення», Софіїв. церкву (1904) та літній Спасо-Преображен. собор. Станом на 1908 при монастирі жило бл. 200 насельниць, діяли притулок для дівчат, парафіял. школа, б-ка, художня майстерня та ін. 1927 монастир закрито. У Знамен. церкві розміщено спорт. зал, у монастир. корпусах — школу. Наприкінці 1945 підірвано Спасо-Преображен. собор. У 60-х рр. монастир. будівлі розібрали на буд. матеріали. 1997 з благословіння архієпископа Дніпропетровського і Криворізького Іринея (Середнього) розпочато відновлення обителі. Із Дерман. Свято-Троїц. жін. монастиря (Здолбунів. р-н Рівнен. обл.) на поселення прибула ігуменя Георгія (Ємельянова) з 4-ма сестрами. 2005 освячено відновл. Свято-Знамен. храм. Нині у монастирі 30 насельниць, серед них — схимонахиня, 10 черниць, 8 інокинь і 10 рясофор. послушниць. Святиня — ікона Божої Матері «Знамення».
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Святині 