Розмір шрифту

A

Знам’янка

ЗНА́МʼЯНКА — місто обласного значе­н­ня Кірово­градської області, райцентр. Міськраді під­порядк. Знамʼянська Друга селищна рада (смт Знамʼянка Друга та с. Водяне). Знаходиться за 40 км від обл. центру, на вододілі басейнів Інгулу, Інгульця та Тясмина. Площа 14,8 км2. Насел. 29 234 особи (2001, складає 92 % до 1989): українців — 87,7 %, росіян — 10,3 %, білорусів — 0,3 %, молдаван — 0,3 %. Залізнич. вузол (пере­хрестя магістралей Київ–Миколаїв, Київ–Дні­пропетровськ, Кременчук–Кірово­град). Через місто проходять між­нар. автомобіл. траса Київ–Луганськ–Ізварине, автошляхи Київ–Донецьк, Кишинів–Полтава. Є джерела мінерал. вод, на базі яких діє фізіотерапевт. лікарня. З. виникла 1869 як залізнична станція водночас із від­кри­т­тям руху по­їздів на лінії Одеса–Харків. Свою назву станція отримала від сусід. села (нині Знамʼянка Друга). У часи татар. набігів на Київщину та Поді­л­ля побл. проходив Чорний шлях. У навколиш. лісі (Чорному) кочівники зосереджувалися перед подальшими нападами. 1764–82 означе­н­ня «чорний» за­стосовували також до знач. тер. ниніш. Знамʼян. р-ну, яка входила до військ. поселень Чорного гусар. полку. Саме серед Чорного лісу й були побудовані вокзал і контор. споруди. 1873 тут роз­почато рух по­їздів на новозбудованій ділянці З.–Миколаїв, 1876 — до Фастова. Тривалий час З. була станцією 3-го класу, її депо спочатку налічувало 4 паровози. 1883 тут завершено спорудже­н­ня нового приміще­н­ня депо. Від­тоді в ньому було 29 паровозів і працювало 92 особи. У 1890-х рр. вузол щороку від­вантажував до порт. міст і у пн. напрямку бл. 600 тис. пудів, 1913 — 5 млн пудів (у тому ж році отримано 2 млн пудів різних товарів) зерна. Одночасно побл. станції на землях, орендованих у поміщиків Осипових, виникло невелике с-ще залізничників Осипове (нині центр З.). 1886 у ньому було 24 приват. будинки, 6 торг. лавок, мешкало 143 особи. На межі 19 і 20 ст. на Пд. від станції (також на землях, взятих в оренду) засн. с-ще Ліницьке (пізніше — Наталівка, Козьми). 1913 в Осиповому та Ліницькому налічувалося бл. 6 тис. осіб. До поч. 20 ст. станція стала важливим торг. пунктом і одним з найбільших ринків робочої сили на Пд. Рос. імперії. У 1910-х рр. від­крито контори 3-х акц. банків, Товариство взаєм. кредиту (першочерг. оборот склав 8 млн крб), знач. роз­витку набули деревооб­роб. та ін. ліс. промисли. Від 1880-х рр. в Осиповому функціонували залізнична лікарня та двокласне залізничне училище. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Стратег. значе­н­ня З. як транс­порт. вузла зумовило особливо жорсткий характер зі­ткнень ворогуючих сторін. Від 1923 — райцентр Олександрій., від 1925 — Зіновʼєв. округи. У цей період до нього при­єд­нано с. Хвощевате. Від 1930 — смт, від 1938 — місто рай., від 1939 — обл. значе­н­ня. Від 1932 — у складі Одес., від 1937 — Микол., від 1939 — Кіровогр. обл. 1938 у З. мешкало 14,6 тис. осіб. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від 5 серпня 1941 до 9 грудня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Знамʼянщина — один із центрів партизан. руху у Кіровогр. обл. Нині 60 % жит. З. працюють на 16-ти під­приємствах залізнич. транс­порту, зокрема локомотив. та вагон. депо, ст. Знамʼянка, колійно-машин. станції № 63. У місті також діють ВАТ «Пуансон», ТОВи — «Агро­продукт», «Геоід», «ЛКС-Індастрі», «АСТІ–Знамʼян. елеватор», «Екобіо­фарм», приватне під­приємство «Орбіта», колективне під­приємство «Знамʼян. міська друкарня». У З. — 5 заг.-осв. шкіл, заг.-осв. школа-ліцей, між­шкіл. навч.-вироб. комбінат, школа-інтернат для дітей з наслідками поліомієліту та церебрал. паралічу, 7 дитсадків, ПТУ, тех. ліцей; центр. рай. лікарня, залізнична лікарня; 5 б-к, Знамʼянський міський крає­знавчий музей, музей історії локомотив. депо, Палац культури, муз. школа; ДЮСШ; від­діл. 6-ти банків. Реліг. громади: 3 — УПЦ МП, 2 — УПЦ КП, 1 — УАПЦ, 3 — євангел. християн-баптистів, 3 — християн віри євангельської, 1 — свідків Єгови, 1 — адвентистів сьомого дня. Виходить міська г. «Знамʼянські вісті» (гол. ред. — поет А. За­гравенко), працює міська телерадіокомпанія. У міському парку від­починку зростають 300–400-літні дуби (памʼятки природи місц. значе­н­ня). Побл. міста роз­копано скіф. курган, у якому зна­йдено золоті прикраси. Встановлено погру­д­дя Т. Шевченка, обеліск воїнам-знамʼянчанам, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятні знаки ліквідаторам аварії на ЧАЕС, «Паровоз ЕУ 683-21» (який прибув уперше в післявоєн­ні роки 22 грудня 1943), «Танк Т-34», воїнам-афганцям, жертвам голодомору і політ. ре­пресій. Серед видат. уродженців — вчені фахівець у галузі металургії А. Точинський, гірничий інженер І. Іванов, фахівці у галузі механіки В. Аністратенко, А. Моргаєвський, історик І. Коломійченко, лікар-педіатр Р. Дякова; письмен­ник В. Товстоніс; живописець Б. Єгоров, художник театру, засл. художник УРСР Л. Писаренко; актори нар. арт. УРСР Н. Білецька-Буга­йова, засл. арт. України В. Макаренко; Герої Рад. Союзу О. Осадчий і П. Філоненко. У З. працював лікарем А. В. Лисенко, брат композитора М. В. Лисенка. За твор. допомогою М. Старицького (написав тут драму з нар. побуту «Без світу») він 1898 організував з робітників станції і депо аматор. муз.-драм. гурток. У місті минули дит. роки спів­ака, нар. арт. РФ Є. Кибкала, актриси, засл. арт. УРСР Л. Литовки, композитора, засл. діяча мистецтв України В. Зубицького. Тут бував польс. письмен­ник Я. Івашкевич.

В. Г. Загородня, О. А. Моліна, Р. В. Путря, В. Є. Шкода

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2010
Том ЕСУ:
10
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
16391
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
213
сьогодні:
2
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 10
  • середня позиція у результатах пошуку: 11
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 11): 666.7% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Знам’янка / В. Г. Загородня, О. А. Моліна, Р. В. Путря, В. Є. Шкода // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-16391.

Znamianka / V. H. Zahorodnia, O. A. Molina, R. V. Putria, V. Ye. Shkoda // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2010. – Available at: https://esu.com.ua/article-16391.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору