Західний науковий центр (ЗНЦ) НАНУ та Міністерства освіти і науки України - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Західний науковий центр (ЗНЦ) НАНУ та Міністерства освіти і науки України

ЗА́ХІДНИЙ НАУКО́ВИЙ ЦЕНТР (ЗНЦ) НАНУ та Міністерства освіти і науки України – орган міжвідомчої координації науково-технічного розвитку західних областей України. Засн. 1971 у Львові. До сфери діяльності первісно увійшли Волин., Закарп., Івано-Фр., Львів., Рівнен., Терноп. і Чернів. обл., 2007 на прохання Хмельн. облдержадміністрації додано Хмельн. обл. Нині у структурі ЗНЦ діють відділ.: фіз.-тех. і матем. наук (секції – математики і матем. моделювання, фізики; інформатики; механіки і матеріалознавства; наук про Землю; енергетики та енергозбереження), хім., біол., мед. та аграр. наук (секції – екології, заг. біології та охорони природи; молекуляр. біології та біотехнологій; аграр. наук; мед. наук; хімії), сусп. і гуманітар. наук (секції – історії і культурології; економіки; літературознавства і мовознавства; мистецтвознавства і етнографії; політології, філософії та права; арх-ри і містобудування). Гол. метою діяльності Центру є створення умов для підвищення ролі науки у розробленні та реалізації у зх. обл. України ефектив. екон. і соц. політики, орієнтов. на поєднання заг.-держ. та регіон. інтересів. Пріоритетні напрями наук.-координац. і пошук. роботи: удосконалення системи упр. та регулювання екон. розвитку регіону з урахуванням вимог стратегії сталого розвитку, прикордонне співроб-во; створення і освоєння ресурсо- й енергоощад. екологічно чистих технологій енергетики, приладо- та машинобудування; розроблення і впровадження технологій зміцнення конструкцій. матеріалів, методів антикорозій. захисту трубопроводів; підвищення нафто- і газовіддачі пластів на родовищах Прикарпаття; рац. використання та охорона природ. ресурсів Карпат і бас. Дністра, Зх. Бугу, Тиси; вирішення актуал. міждисциплінар. соціогуманітар. проблем людини; збереження та відтворення нар. промислів, ремесел; дослідж. мистец. пам’яток регіону; cприяння розвитку наук.-тех. потенціалу регіону на основі налагодження координації, діяльності та орг-ції співпраці з ін. регіон. наук. центрами, покращення стану інформатизації наук. установ, удосконалення системи підготовки наук. працівників вищої кваліфікації. Для підвищення ефективності наук.-організац. роботи в областях створ. Наук.-координац. ради, які очолюють І. Коцан (Волин. обл.), О. Шпеник (Закарп. обл.), Є. Крижанівський (Івано-Фр. обл.), В. Гурин (Рівнен. обл.), С. Юрій (Терноп. обл.), М. Скиба (Хмельн. обл.), Л. Анатичук (Чернів. обл.). Для впровадження ідей євроінтеграції, прискорення соц.-екон. розвитку прикордон. регіонів, поглиблення добросусід. відносин та вирішення соціогуманітар. проблем людини організов. Ін-ти транскордон. співроб-ва та соціогуманітар. проблем людини; для орг-ції спіл. наук. дослідж., підготовки висококваліфіков. кадрів і наук.-пед. працівників вищої кваліфікації – Наук.-навч. комплекс «Економ-освіта» й Наук.-навч. комплекс з правами Відділ. цільової підготовки ЗНЦ і Нац. ун-ту «Львів. політехніка». Від 2006 діє Регіон. координац. рада з питань інформатизації (розроблена інформ.-пошук. система, що дозволяє проводити збір, оброблення та збереження інформації про наук. та дослідниц. інфраструктуру зх. регіону України, наук.-тех. й інновац. пропозиції, кадровий потенціал наук. установ і ВНЗів), від 2008 – Центр наук. журналістики. Щорічно виходить «Бюлетень Західного наукового центру», який вміщує результати діяльності, наук. огляди й аналіт. статті. Центр очолювали Г. Доленко (1971–72), Я. Підстригач (1972–90), І. Юхновський (1990–98), М. Долішній (1998–2006), які створили відомі в Україні та за її межами наук. школи. Окрім них, наук.-організац. діяльністю у рамках ЗНЦ активно займаються З. Назарчук (голова від 2006), М. Голубець, Я. Ісаєвич, С. Павлюк, В. Панасюк, Ю. Туниця, В. Грицик, І. Дмитрах, М. Ільницький, І. Мриглод, М. Павлюк, В. Похмурський, Б. Пташник, А. Сибірний, І. Стасюк, В. Снітинський, І. Вакарчук, Б. Зіменковський, Й. Мисак, В. Рибинок, Б. Черкес, В. Яворський.

Р. Р. Романюк

Стаття оновлена: 2010