Західноєвропейський союз (ЗЄС) - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Західноєвропейський союз (ЗЄС)

ЗАХІДНОЄВРОПЕ́ЙСЬКИЙ СОЮ́З (ЗЄС) – регіональна військово-політична організація європейських країн. Засн. згідно з Париз. угодами (укладені 1954, ратифіковані 1955), якими внесено зміни до Брюссел. договору (пакту) про екон., соц. і культурне співроб-во та колективну самооборону між Бельгією, Великою Британією, Люксембурґом, Нідерландами і Францією 1948. Ці зміни дали можливість приєднатися до Брюссел. договору ФРН та Італії. ЗЄС утвор. з метою надання відповідно до статуту ООН військ. та ін. допомоги в підтриманні міжнар. миру і безпеки, протидії будь-якій агресив. політиці; сприяння єдності Європи; тісної співпраці з НАТО (від 1992 також і з ЄС); зміцнення та забезпечення демократії, особистої і політ. свободи, конституц. традицій, екон., соц. і культур. зв’язків між державами-членами. Станом на 2009 до ЗЄС входять: чл. – Бельгія, Велика Британія, Греція, Іспанія, Італія, Люксембурґ, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція; асоційов. чл. – Ісландія, Норвегія, Туреччина, Польща, Чехія, Угорщина; асоційов. партнери – Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія. Структуру ЗЄС утворюють рада, постійна рада (зокрема робоча група ради), нач. генштабів, штаб із планування, робочі групи (спец. робоча група, група представників мін-в оборони), асамблея, секретаріат. Раду ЗЄС на рівні міністрів закордон. справ і оборони держав-чл. збирають двічі на рік. Як вищий орган вона несе політ. та військ. відповідальність за діяльність орг-ції. Рада може бути скликана в будь-який час на пропозицію держави-чл. для обговорення становища, загрозливого для миру або екон. стабільності. Постійну раду збирають раз на тиждень під головуванням ген. секр. у штаб-квартирі ЗЄС для забезпечення постій. кер-ва. Робоча група ради готує щотижневі засідання постій. ради. Нач. генштабів скликають двічі на рік напередодні регуляр. засідань ради. Штаб із планування, підпорядк. раді, відповідає за підготовку планів можливого використання ЗС під егідою ЗЄС, розробляє рекомендації для систем упр., включаючи постійно діючі служби. Діяльності ради сприяють: спец. робоча група із представників МЗС країн-чл. (політ. питання європ. безпеки), група представників мін-в оборони (військ. питання європ. безпеки), робочі ком-ти з питань косміч. права, верифікації угоди про «відкрите небо», Середземномор’я та ін. Асамблею ЗЄС у складі 108-ми депутатів країн-чл. Брюссел. договору в Парламент. асамблеї Ради Європи збирають двічі на рік для обговорення всіх питань діяльності. Керує радою секретаріат на чолі з ген. секр. і його заступником. 1990 рішенням ради ЗЄС створ. Ін-т проблем безпеки із завданнями: проведення дослідж. для ради та Парламент. асамблеї Ради Європи; інформування ЗМІ стосовно питань європ. безпеки; формування банку даних; орг-ція міжнар. семінарів і колоквіумів разом з аналог. ін-тами держав-чл.; оприлюднення аналіт. дослідж. та ін. праць. 1992 чл. ЗЄС ухвалили Маастрихт. заяву до Договору про ЄС і Петерсбер. декларацію, 1993 – Люксембур. декларацію. В цих документах визначено політику щодо подальших відносин з НАТО, засн. на принципах прозорості та співроб-ва, а також заплановано заходи стосовно розвитку відносин ЄС у справі підтримання миру та безпеки в європ. регіоні. Маастрихт. заява передбачає зміцнення європ. єдності у сфері безпеки та оборони, а також взяття на себе більшої відповідальності в питаннях оборони Європи; спрямування діяльності ЗЄС як невід’єм. складової частини процесу розвитку ЄС; посилення ролі ЗЄС у довгострок. перспективі заг. оборон. політики ЄС та в її узгодженості з політикою НАТО. Щодо розвитку відносин з ЄС передбачено узгодження місць і строків зустрічей, організац. та процедур. питань; забезпечення тісного співроб-ва між Радою ЄС та його секретаріатом, з одного боку, і секретаріатом ЗЄС – з ін.; вивчення можливості узгодження послідовності та строків головування в ЄС і ЗЄС; інформування Європ. комісії про діяльність ЗЄС у зв’язку зі спіл. зовн. політикою та політикою безпеки ЄС; поглиблення співроб-ва між асамблеєю ЗЄС та Європ. парламентом. У руслі розвитку відносин з НАТО проголошено політику поглиблення координації в питаннях, що становлять спіл. інтерес; узгодження місць і строків зустрічей, організац. та процедур. питань; забезпечення тісного співроб-ва між секретаріатами ЗЄС і НАТО. У Петерсбер. декларації країн-чл. ЗЄС передбачено: надання військ. підрозділів усіх родів звич. озброєнь країн-чл. для вирішення завдань під егідою ЗЄС (гуманітарні й рятувал. операції, операції щодо підтримання миру); використання військ. частин, підлеглих ЗЄС, за рішенням ради, узгодження планів та їх здійснення; створення багатонац. військ. з’єднань із ЗС держав-чл. ЗЄС, зокрема й призначених для виконання завдань НАТО (після консультації з НАТО). Важливими етапами діяльності в цьому напрямі стало включення Петерсбер. завдань ЗЄС у Договір про ЄС і розвиток тісніших інституц. зв’язків із ЄС. 1992 міністри закордон. справ та оборони європ. країн ухвалили рішення про поглиблення багатосторон. відносин шляхом проведення щоріч. зустрічей міністрів закордон. справ і міністрів оборони; створення консультатив. форуму з постій. ради ЗЄС і послів ін. країн (зустрічі двічі на рік); орг-цію можливих зустрічей «спец. трійки» на рівні найвищих посад. осіб; обмін документами та інформацією; співроб-во між Ін-том проблем безпеки ЗЄС та аналог. ін-тами ін. країн. Посилення ролі ЗЄС, пов’язане із концепцією взяття європ. союзниками по НАТО більшої відповідальності у вирішенні існуючих та майбут. завдань у сфері безпеки, відзначене й у «Стратегічній концепції Альянсу», затв. главами держав та урядів на засіданні Пн.-атлант. ради (Вашинґтон, 1999). Під час кризи в Югославії ЗЄС відіграв вагому роль у забезпеченні (разом із НАТО) виконання санкцій Ради Безпеки ООН та створенні в липні 1991 спіл. адміністрації ЄС–ЗЄС у м. Мостар (Боснія). 1997 він також керував місією навч. поліцейських в Албанії та брав участь в операціях з розмінування у Хорватії. У зв’язку з прийняттям Лісабон. договору 2007 із Договору про ЄС вилучено положення про зв’язок із ЗЄС і встановлено, що політика ЄС не зачіпає особл. характеру політики безпеки та оборони деяких держав-чл. (під ними розуміють, зокрема, держави-чл. ЗЄС). Робочими мовами ЗЄС є англ. і франц. Місцеперебування штаб-квартири ЗЄС – Брюссель, асамблеї ЗЄС – Париж.

В. Н. Денисов

Стаття оновлена: 2010