Західноукраїнська народно-революційна організація - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Західноукраїнська народно-революційна організація

ЗАХІДНОУКРАЇ́НСЬКА НАРО́ДНО-РЕВОЛЮЦІ́ЙНА ОРГАНІЗА́ЦІЯ – конспіративне військово-політичне об’єднання. Засн. 1925 в Ужгороді групою військ. емігрантів на чолі з О. Думіним на базі Зх.-укр. нар.-рев. орг-ції, що діяла у структурі уряду ЗУНР і підтримувала Є. Петрушевича. Причиною створення орг-ції стали глибокі розбіжності між кер. УВО Є. Коновальцем і Є. Петрушевичем щодо майбут. боротьби за незалежність України. Організаційно оформилася 1926 у Берліні. Програма і статут передбачали консолідацію укр. нації у боротьбі з польс. окупац. владою, визнавали правомірність застосування терорист. методів. З. н.-р. о. мала радянофіл. спрямування, виступала проти угодов. політики УНДО і радикал. – УВО та за приєднання Зх. України до УСРР, мала мережу осередків для здійснення саботаж. акцій (переважно на Покутті). Видавала г. «Український революціонер» (1925–29), «Журнал ЗУНРО». У квітні 1928 на т. зв. Львів. процесі засуджено 15 її чл., серед яких були двоє синів В. Стефаника. 1929 ліквідована.

Літ.: Книш З. ЗУНРО: Західно-Українська Національно-Революційна Організація: Істор.-політ. нарис. Торонто, 1974; Срібна сурма: Спогади й матеріали до діяння УВО. Торонто, [Б. р.].

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2010