ЗАХМА́ТОВ Володимир Дмитрович (17. 02. 1954, с. Махаліно Пензенської обл., РФ) — хімік. Доктор технічних наук (1991), професор (1999). Закінчив Куйбишевський політехнічний ін­ститут (нині м. Самара, РФ, 1977). Працював 1977–79 на заводі п/с Г-4162 (м. Чапаєвськ, нині Самарської обл.). 1979–82 — в Ін­ституті електрозварюва­н­ня АН УРСР; 1982–83 — у Київської філії ВНДІ протипожежної оборони МВС СРСР; 1983–86 — в Ін­ституті геофізики АН УРСР; 1986–87 — в Ін­ституті технічої теплофізики АН УРСР; 1987–96 — в Ін­ституті про­блем матеріало­знавства НАНУ (усі — Київ): 1989–96 — завідувач від­ділу № 50. У 1996–2002 — завідувач кафедри без­пеки жит­тєдіяльності Черкаського технологічного університету; 2002–07 — завідувач кафедри забезпече­н­ня без­пеки жит­тєдіяльності Національного технічного університету України «Київський політехнічний ін­ститут». 2007–08 — провід­ний науковий спів­робітник Ін­ституту геохімії навколишнього середовища НАНУ та Міністерства з над­звичайний ситуацій України; від 2008 — головний науковий спів­робітник Ін­ституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАНУ (обидва — Київ). Роз­робляє методи та технічні засоби пожежогасі­н­ня, вибухозапобіга­н­ня, локалізації та дез­активації радіо­актив. викидів, роз­ливів нафти, токсичних хмар, світлотеплозахисту.