Зацепіна Зінаїда Іллівна — Енциклопедія Сучасної України

Зацепіна Зінаїда Іллівна

ЗАЦЕ́ПІНА Зінаїда Іллівна (10(23). 10. 1913, слобода Нова Калитва, нині Воронез. обл., РФ – 09. 03. 1986, Київ) – живописець. Дружина Петра, мати Олександра Сулименків. Чл. СХУ (1951). Закін. Київ. худож. ін-т (1948; викл. К. Єлева, О. Шовкуненко, О. Фомін). Учителювала. На твор. роботі. Учасниця респ. та зарубіж. мист. виставок від 1949. Персон. – у Києві (1977), Пензі (РФ, 1979). Осн. галузь – станк. живопис. Авторка жанр. полотен, портретів, пейзажів, натюрмортів. Картини відзначаються життєствердністю, яскравим, добре згармонійованим колоритом. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, Полтав., Микол. ХМ, Пензен. картин. галереї.

Тв.: «Пенджикентська вулиця. Самарканд» (1943), «Ранок на Дніпрі» (1954), «Берег в Алупці» (1955), «Ранок на морі» (1956), «Троянди» (1957), «Білі троянди» (1958), «У святковий ранок» (1959), «Сашко» (1961), «Золоте дитинство» (1963), «Далеко від Батьківщини» (1964), «Телята» (1965), «Тиша» (1967), «Натюрморт» (1968), «Казантип. Стежка над морем», «У Голосіївському парку» (обидва – 1969), «Люба», «Мати» (обидва – 1970), «Церква св. Миколи» (1971), «Сонячний зайчик», «Студентка» (обидва – 1972), «У водолікарні» (1973), «Ганночка», «Квітучі яблуні», «Золоте дитинство», «Веселі хлопці», «В індійському одязі» (усі – 1974), «Під чистим небом» (1975), «Натюрморт із лунником» (1977), «Дельфініум» (1978), «Натюрморт із хурмою» (1981), «Бузок» (1982), «Пам’ять» (1983).

Літ.: Зінаїда Зацепіна: Каталог виставки. К., 1977; Піаніда Б. Зацепіна Зінаїда // Олексій Шовкуненко та його учні: Альбом. К., 1994.

І. М. Блюміна

Статтю оновлено: 2010

Покликання на статтю
І. М. Блюміна . Зацепіна Зінаїда Іллівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=16426 (дата звернення: 08.05.2021)