Заяїцький Сергій Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заяїцький Сергій Сергійович

ЗАЯЇ́ЦЬКИЙ Сергій Сергійович (Заяицкий Сергей Сергеевич; 02(14). 10. 1893, Москва – 21. 05. 1930, м. Феодосія, нині АР Крим) – російський письменник, перекладач. Закін. Моск. ун-т. Працював у Держ. академії худож. наук. Дебютував 1914 анонімно зб. «Стихотворения». У повістях «Земля без солнца» (1924), «Жизнеописание Степана Александровича Лососинова» (1926), «Баклажаны» (1927; дія відбувається переважно в Україні) за допомогою ґротеску зобразив строкату дійсність під час більшов. перевороту 1917, воєн. дій 1918–20 та НЕПу. Багато писав для дітей: поема «Клю и Кля» (1925), повісті «Великий перевал», «Морской волчонок», «Рассказы старого матроса» (усі – 1926), «Найденная», «Африканский гость» (обидві – 1927), п’єси «Стрелок Телль», «Робин Гуд – лесной разбойник» (обидві – 1925) та ін. Переклав рос. мовою низку творів Дж. Лондона, Ф. Фрайліґрата. Окремі твори З. укр. мовою переклав О. Гуревич.

Тв.: Рука бога Му-Га-Ша. Москва, 1928; Вместо матери. Москва, 1928; Внук золотого короля. Москва, 1928; Псы господни. Москва, 1930; Друзья: Стихи для детей. Уж., 1953; укр. перекл. – Робін Гуд. Лісовий розбійник: П’єса. Х., 1929; Лелека Лелька: Оповідання. Х., 1930.

І. Д. Бажинов

Стаття оновлена: 2010