Заярченко Наталія Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заярченко Наталія Олександрівна

ЗАЯ́РЧЕНКО Наталія Олександрівна (13. 03. 1950, с. Петриківка, нині смт Петриків. р-ну Дніпроп. обл.) – художниця петриківського розпису, графік. Дружина А. Заярченка. Бронз. медаль ВДНГ УРСР (1986). Чл. НСХУ (1998). Декор. розпису навч. у батька, Ф. Панка та В. Соколенка. Закін. Київ. худож. ін-т (1974). Викладала 1968–70 у Дніпроп., 1974–99 – у Запоріз. (1980–95 – заст. дир. з навч. роботи) дит. худож. школах. На твор. роботі. Учасниця обл., всеукр. мист. виставок від 1980. Персон. – у Запоріжжі (1980-і рр.). Для творчості З. характерні узагальненість, алегоричність образів. Боротьбу добра зі злом виражає у сюжет. вирішенні та драм. протиставленні кольор. контрастів. Створює зображення природи, світу тварин і рослин, іл. за мотивами укр. нар. казок, до літ. творів.

Тв.: розписи – «Боротьба» (1974), «Іван – мужицький син» (1975), «Калина», «Кіт і Півник», «Ох» (усі – 1976), «Квітка справедливості» (обидва – 1978); іл. до твору «Мальчиш-Кибальчиш» А. Гайдара (1977), драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки (1980), поем «Гайдамаки» і «Тополя» Т. Шевченка (1984), повісті «Вій» М. Гоголя (1987); обкладинки – до «Путівника по Запорізькій області», кн. «Мечтают о море мальчишки» М. Клименка (обидві – 1980); плакати – «Хай завжди буде сонце», «Хай мирним буде небо» (обидва – 1984), «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» (1985).

Літ.: Латанский С. В. Самоцветы Запорожья. Дн., 1981.

С. В. Латанський

Стаття оновлена: 2010