Заяць Михайло Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заяць Михайло Степанович

ЗА́ЯЦЬ Михайло Степанович (27. 10. 1927, с. Ракове, нині Перечин. р-ну Закарп. обл.) – художник-постановник, живописець. Чл. СКін СРСР (1962). Закін. Ужгород. художнє уч-ще (1950; викл. А. Ерделі, Й. Бокшай, Ф. Манайло, Е. Контратович), ВДІК (Москва, 1956; викл. Ф. Богородський, Ю. Пименов, Г. Шегаль). Працював 1957–75 художником-постановником на Одес. кіностудії, де оформив х/ф «Карбідка старого Железняка» (реж. В. Воронін), «Шторм» (реж. М. Дубсон; обидва – 1957), «Здрастуй, Дніпро» (реж. В. Винярський, 1958), «Дивак-людина» (реж. В. Кочетов, 1962), «Наш чесний хліб» (реж. К. і О. Муратови, 1964), «Іноземка» (реж. К. Жук та О. Сірий, 1965), «Вертикаль» (реж. С. Говорухін, 1967), «Випадок зі слідчої практики» (реж. Л. Агранович, 1968), «Білий вибух» (реж. С. Говорухін, 1969), «А людина грає на трубі» (реж. Б. Дуров, 1970), «Море нашої надії» (реж. В. Костроменко, 1971). Від 1975 живе в Одес. обл. Автор пейзажів Причорномор’я, Криму, Гуцульщини, Кавказу. Для живопис. творчості З. притаманні тонкий ліризм, теплий насичений колорит. Персон. виставки – в Одесі (2001–02, 2007).

Тв.: «Ранок на Бузі», «Перед грозою», «Храм природи», «Околиця», «Дерева вмирають стоячи», «Маки», «Щедрий урожай», «Різний вік», «Полум’я осені», «Незабаром весна», «Флокси», «Біля причалу», «Південний вітер», «Осінь у Карпатах», «Негода», «Весна», «Шторм», «Осінні тіні», «Щасливе літо», «Хвилина відпочинку», «Пастушок», «Гірський потік», «Простір», «Дикі оливи», «Дощить», «Зима в Карпатах», «Схили Говерли», «В гуцульській хаті» (усі – 1970–90-і рр.).

Літ.: Михайло Заяць. Безмежна любов до життя: Каталог персон. виставки. О., 2007; Гаврош О., Дочинець М. Михайло Заяць – наша людина в кіно. Мукачеве, 2008.

С. Г. Крижевська

Стаття оновлена: 2010