Заячук Дмитро Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Заячук Дмитро Михайлович

ЗАЯЧУ́К Дмитро Михайлович (01. 01. 1952, с. Стопчатів Яблунів. р-ну Станіслав. обл., нині Косів. р-ну Івано-Фр. обл.) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1992), проф. (2001). Закін. Чернів. ун-т (1973), де й працював 1974–96: від 1995 – проф. каф. фіз. електроніки. Від 1996 – у Нац. ун-ті «Львів. політехніка»: проф. каф. напівпровідник. електроніки, водночас 1998–2001 – заст. декана електрофіз. ф-ту з наук.-навч. роботи. Розробляє технології вирощування та керування фіз. властивостями монокристалів групи 4А6В, досліджує дефектну структуру кристалів і характер взаємодії влас. дефектів і чужорід. домішок.

Пр.: Фазовый переход в термически обработанных кристаллах (PbTe)0.4(SnSe)0.6 // Письма в ЖЭТФ. 1988. Т. 48, вып. 9 (співавт.); Колебательный характер процесса установления равновесия в системе собственных дефектов нестехиометрических кристаллов теллуридов свинца и олова // Там само. 1991. Т. 54, вып. 7; К вопросу о доминирующих механизмах рассеяния носителей заряда в теллуриде свинца // ФТП. 1997. Т. 31, № 2; EPR and NMR in powders of doped and undoped IV–VI crystals // Spectrochimica Acta A. 2004. № 60 (співавт.); Magnetic susceptibility of the rare earth element impurities in the IV–VI semiconductors and Curie–Weiss law // J. Magnetism and Magnetic Materials. 2010. Vol. 332.

Б. Л. Рубльов

Стаття оновлена: 2010