Збанацький Юрій - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Збанацький Юрій

ЗБАНА́ЦЬКИЙ Юрій (Григорій Оліферович; 19. 12. 1913(01. 01. 1914), с. Борсуків Остер. пов. Черніг. губ., нині Козелец. р-ну Черніг. обл. – 25. 04. 1994, Київ) – письменник, кінодраматург, публіцист. Чл. СПУ. Респ. премія ім. Лесі Українки (1975). Учасник 2-ї світ. війни (очолював партизан. з’єднання). Герой Рад. Союзу (1944). Депутат ВР УРСР 9-го скликання. Закін. Черніг. пед. технікум, Ніжин. пед. ін-т (1937), істор. ф-т Київ. ун-ту (1941). Працював учителем, від 1936 – зав. відділу нар. освіти Остер. р-ну, від 1940 – ред. рай. газети, інструктором райкому партії. 1945–50 викладав у Київ. пед. ін-ті (1946–49 – декан філол. ф-ту). Був заст. голови правління, відп. секр. СПУ, 1972–81 очолював Київ. орг-цію СПУ. Дебютував повістю «Таємниця Соколиного бору» у ж. «Дніпро» (1948, № 7; окремі вид. – 1949; 1951; 1957). Писав переважно на теми 2-ї світ. війни та повоєн. життя. За роман «Хвилі» (1967) відзнач. Держ. премією України ім. Т. Шевченка 1970. Багато творів присвятив школі і дітям: повісті «Літо в Соколиному» (1953), «Лісова красуня» (1955), «Привітайте мене, друзі!» (1956), «Морська чайка» (1959; екранізов. 1961, реж. Є. Брюнчугін), «Курячий бог» (1966; екранізов. під назвою «Втікач з Янтарного», 1968, реж. Є. Брюнчугін та І. Вєтров), «Школярі» (1983), «Пригоди Івана Коструба» (1984), роман «Малиновий дзвін» (1958). Усі зазначені книги видано у Києві. Знято стрічки також за його повістю «Між добрими людьми» (1962, реж. Є. Брюнчугін, А. Буковський), істор.-біогр. романом «Сеспель» (1970, реж. В. Савельєв), сценаріями «Таємниця партизанської землянки» (1974, реж. Ю. Тупицький, В. Фещенко), «Чекайте зв’язкового» (1979, реж. О. Коберідзе; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). Низку творів З. перекладено рос., вірм., молд., білорус., болгар., польс., румун., китай., нім. та ін. мовами. 1996 одну з б-к Києва для дітей названо ім’ям З., на будинку по вул. М. Коцюбинського, № 2, де він жив, встановлено мемор. дошку (скульптор М. Суходолов).

Тв.: На все життя: Оповідання. 1950; 1952; Над Десною: Зб. оповідань. 1951; Старший брат: Оповідання. 1952; Незабутнє: Оповідання. 1953; Крилатий гонець: Оповідання. 1953; Між добрими людьми: Повість. 1955; Переджнив’я: Роман. 1955; Любов: Оповідання. 1957; Ласунка: Оповідання. 1957; Згадаймо, друзі, пережите!: Оповідання. 1959; Єдина: Повість. 1959; Лісова красуня. Між добрими людьми: Повісті. 1960; Доля: Оповідання. 1961; Сеспель: Роман. 1961; Поліські билиці: Записані проміж усього іншого Калеником Стратоновичем Переплигнигопченком, учителем сільської школи. 1962; Гвардії Савочка: Оповідання. 1963; Курилові острови: Повість. 1963; Твори: У 4 т. 1963–64; Героподвія: Повість. 1966; Твори: У 2 т. 1971; Ми – не з легенди: Повість. 1972; 1995; На головній вулиці: Нариси, ст., публіцистика. 1978; Стародуби: Повість. 1979; П’ятий полюс: Повість у спогадах. 1986; Ошукана віра: Невигадані оповідання, збережені в пам’яті Каленика Стратоновича Переплигнигопченка. 1989; Хвилі. Єдина. 2003 (усі – Київ).

Літ.: Шлапак Д. Юрій Збанацький: Життя і творчість. К., 1963; Левченко М. Творчість Юрія Збанацького // Збанацький Ю. Твори: У 4 т. Т. 1. К., 1966; Стогнут О. С. Юрій Збанацький: Літ. портрет. К., 1968; Земляк В. Знавець людини, літописець життя // Збанацький Ю. Твори: У 2 т. Т. 1. К., 1971; Волинський К. Із спостережень над творчою манерою Юрія Збанацького // Літ-ра, діти, час. К., 1976; Про Юрія Збанацького: Ст., етюди, есе. К., 1983; Дехтяренко В. Він і на війні залишався педагогом… [Інтерв’ю з А. Збанацьким] // Уряд. кур’єр. 2010, 20 квіт.

К. П. Волинський

Стаття оновлена: 2010