КРИЧЕ́ВСЬКИЙ Ілля Львович (08(20). 07. 1885, за ін. даними – 1883, м. Катери­нослав, нині Дніпропетровськ – 15. 04. 1939, Моск. обл.) – мікробіолог, лікар-імунолог. Д-р мед. н. (1934), проф. (1935). Засл. діяч н. РСФРР (1934). Закін. Хар­ків. (1908) і Моск. (1911) ун-ти. Працював у Бактеріол. ін-ті при Моск. ун-ті; 1919 – зав. каф. мікробіології Вищої мед. школи (Москва); від 1920 – проф. однойм. каф. 2-го Моск. ун-ту; від 1923 – засн. і дир. НДІ мікробіо­логії, від 1933 – зав. відділ. при ньому; за сумісн. від 1930 – у Центр. хім.-фармацевт. ін-ті (оби­два – Москва).

5 березня 1938 заарешт., 14 квітня 1939 за звинуваченням у контррев. діяльнос­ті засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1955. Вивчав роль ретикулоендотеліал. системи у фор­муван­ні імунітету, антигенні осо­бли­вості пухлин. тканин, імунітет при інфекціях, викликаних спірохетами, пневмококами та ін., механізми формування імунітету клітин гладкої мускулатури до ендо- та екзотоксинів. Об­ґрунтував клітинну теорію анафілактич. шоку. Брав участь у створенні низки хім.-терапевт. пре­паратів і орг-ції їх біол. конт­ролю.

Пр.: О природе иммунитета при воз­вратном тифе. Х., 1926; Микробиология инфекционных болезней человека. Мос­ква; Ленинград, 1930; Учебник медицинской микробиологии. Москва; Ленинград, 1936.

Літ.: Бюргер О. Г., Каляев А. В. Жиз­ненный путь заслуженного деятеля наук проф. И. Л. Кричевского // ЖМЭИ. 1964. № 8.

Ж. М. Перцева