Збєжховський Генрик - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Збєжховський Генрик

ЗБЄЖХО́ВСЬКИЙ Генрик (псевд. – Nemo; 19. 11. 1881, Львів – 11. 01, за ін. даними – 06. 11. 1942, м. Криниця, нині Криниця-Здруй Малопольс. воєводства, Польща) – письменник і журналіст. З походження поляк. Закін. юрид. ф-т Львів. ун-ту. Працював у держ. фінанс. установах, зокрема у відділі фінансів львів. магістрату. Літ. дебют – 1898 у краків. часописі «Życie». 1906–10 – у ред. ж. «Nasz Kraj». 1920–26 – ред. сатир. тижневика «Szczutek»; співпрацював із львів. пресою та колективом «Весела львів. хвиля» (Львів. радіо, від 1930). Чл. літ. групи «Молода муза». Автор проз., драм. творів, лірич. і розважал. віршів, текстів естрад. пісень. Видав поет. зб. «Impresje» (1900), «Baśnie» (1906), «Erotyki» (1923), «Ogród życia» (1935); проз. твори: «Malarze» (1907), «Literat» (1909), «Pająk» (1911), «W paryskim wirze» (1919), «Kariera pana Franciszka» (1939); зб. пісень «Piosenki kabaretowe» (1912). Усі зазначені книги опубл. у Львові. Писав театр. комедії, зокрема «Kobieta bez twarzy», «Kłopoty Złotopolskiego», «Małżeństwo Lovi», «Serce Matki albo Przygody Tomcia Palucha». Восени 1939 відмовився співпрацювати з комуніст. пресою. Від 1941 – у м. Криниця. Обличчя З. зобразив Я. Розен у постаті ангела на фресці «Смерть св. Катерини Александрійської» у Вірмен. соборі у Львові.

Літ.: Карманський П. Українська богема. Л., 1936; Мориквас Н. Закоханий львів’янин // Історія Львова. Л., 2007. Т. 3.

Д. Ярісевич

Стаття оновлена: 2010