Кричевський Ісак Рувимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кричевський Ісак Рувимович

КРИЧЕ́ВСЬКИЙ Ісак Рувимович (05. 05. 1901, Одеса – 12. 01. 1993, Москва) – фізико-хімік. Д-р хім. н. (1937). Сталін. премія (1943). Закін. Одес. політех. ін-т (1924). Працював на хім. вироб-ві на Донбасі; в Ін-тах хім. оборони (1926–28) та приклад. мінералогії (1928–31); Держ. НДПІ азот. пром-сті і продуктів орган. синтезу (1931–90; усі – Москва). Наук. дослідж. у галузі хімії термодинаміки. Довів (1935), що при підвищеному тиску у системах рідина–газ не виконуються закони Генрі і Дальтона; увів поняття газового розчину (1939) і встановив, що він керується аналог. термодинам. закономірностями, що й рідкий; відкрив (1941) явище розшаровування газових розчинів; встановив (1954) факт практично повного припинення молекуляр. дифузії у критич. точці подвій. системи. Результати його дослідж. використовують при розробленні нових технол. процесів і апаратів у азот. пром-сті. Під час 2-ї світ. війни брав участь у розробленні нових боєприпасів на основі каталізатора для отримання окису азоту.

Пр.: Понятия и основы термодинамики. 1962; 1970; Термодинамика для многих. 1975 (спів­авт.); обидві – Москва.

Літ.: Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира: Биогр. справоч. Москва, 1991.

О. В. Савченко, М. В. Альфухіна

Стаття оновлена: 2014