Зборів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зборів

ЗБО́РІВ – місто Тернопільської області, райцентр. Міськраді підпорядк. с. Футори. Знаходиться на р. Стрипа (притока Дністра), за 35 км від обл. центру та за 3 км від залізнич. ст. Зборів. Пл. 5,97 км2. Насел. 7339 осіб (2001, складає 107,4 % до 1989), переважно українці. Проживають також поляки, росіяни, євреї. Через місто проходить автомагістраль Львів–Вінниця. Перші писемні згадки про передмістя З. – Війтівщина, Загребелля, Коханівка, Куклинці – датується 15 ст. За переказами, до 13 ст. на тер. ниніш. міста було поселення Верхостав, яке знищила татаро-монгол. орда. Давній З. стояв на підвищенні, обнесеному валами з частоколами. Його омивала Стрипа з непрохід. плавнями, він мав підземні переходи, сліди яких виявляють донині. За однією з версій, місто заснували польс. шляхтичі Зборовські, за ін. – власники однойм. м-ка на Пн. Пряшівщини. У 16 ст. у З. збудовано невеликий замок. У писем. джерелах 1601 зустрічаються підтвердження існування Маґдебур. права. Через місто пролягав важливий торг. шлях зі Львова на Схід. Від 1642 З. володіли Собеські, від 1740 – князі Радзивілли, від 1760 – Бєльські. У серпні 1649 побл. З. козац. військо під проводом Б. Хмельницького та крим. військо хана Іслама-Ґірея ІІІ завдали поразки польс. армії, очолюваної королем Яном ІІ Казимиром. Від повного розгрому польс. короля врятувала зрада Іслама-Ґірея ІІІ, який згодився на сепаратні переговори. 8(18) серпня був укладений Зборівський договір Криму з Польщею. 1655 місто штурмували ординці. 1657 через нього проходило угор. військо. Після 1-го поділу Польщі 1772 – у складі Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). Від 1904 – повіт. центр. 1915, 1916 і 1917 за З. відбувалися запеклі бої, він був повністю знищений (уціліло лише 4 будинки). 1919–39 – у межах кордонів Польщі, від 1939 – УРСР. У 1920–30-х рр. тут діяли осередки т-в «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар». Від 2 липня 1941 до 22 липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили значну частину євр. населення. До серед. 1950-х рр. вели боротьбу загони ОУН–УПА. 1977 у З. знесено церкву Пресвятої Богородиці та ратушу з ринком. Нині у місті працює ВАТ «Зборів. цегел. з-д». У З. – г-зія, 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки, коледж Терноп. тех. ун-ту; Будинок культури, школа мист-в, 2 б-ки, «Зборівська битва» Музей; центр. рай. лікарня; відділ. 3-х банків. Виходить г. «Зборівська дзвіниця». Реліг. громади: УГКЦ, УПЦ КП, християн віри євангельської. На околиці міста виявлено стоянку пізнього палеоліту. Пам’ятки арх-ри: церква Новомучеників укр. народу (колиш. костел, 1775), церква Преображення Господнього (1794), будинок «Рідної школи». Встановлено пам’ятники Б. Хмельницькому, Т. Шевченку, воїнам, які загинули під час визволення міста 1944, жертвам комуніст. репресій, пам’ят. знак на місці масового знищення нацистами євреїв. На місці Зборів. битви 1649 насипано «Козацьку могилу» (1929, відновлено 1989). Серед видат. уродженців – лікар-педіатр Т. Знаменська, лікар-невролог С. Шкробот; поетеса Н. Віргуш; громад.-осв. діячка М. Рудницька; художники О. Косар та С. Нечай (засл. художник України). У місті працювали художник, письменник К. Устиянович, правознавець В. Левицький.

Я. Я. Франчук

Стаття оновлена: 2010