Зборів

ЗБО́РІВ — місто Тернопільської області, райцентр. Міськраді під­порядк. с. Футори. Знаходиться на р. Стрипа (притока Дністра), за 35 км від обл. центру та за 3 км від залізнич. ст. Зборів. Площа 5,97 км². Насел. 7339 осіб (2001, складає 107,4 % до 1989), пере­важно українці. Проживають також поляки, росіяни, євреї. Через місто проходить автомагістраль Львів–Він­ниця. Перші писемні згадки про перед­містя З. — Війтівщина, Загребе­л­ля, Коханівка, Куклинці — датується 15 ст. За пере­казами, до 13 ст. на тер. ниніш. міста було поселе­н­ня Верхо­став, яке знищила татаро-монгол. орда. Давній З. стояв на під­вищен­ні, обнесеному валами з частоколами. Його омивала Стрипа з не­прохід. плавнями, він мав під­земні пере­ходи, сліди яких виявляють донині. За однією з версій, місто заснували польс. шляхтичі Зборовські, за ін. — власники однойм. м-ка на Пн. Пряшівщини. У 16 ст. у З. збудовано невеликий замок. У писем. джерелах 1601 зу­стрічаються під­твердже­н­ня існува­н­ня Маґдебур. права. Через місто пролягав важливий торг. шлях зі Львова на Схід. Від 1642 З. володіли Собеські, від 1740 — князі Радзивіл­ли, від 1760 — Бєльські. У серпні 1649 побл. З. козац. військо під проводом Б. Хмельницького та крим. військо хана Іслама-Ґірея ІІІ за­вдали поразки польс. армії, очолюваної королем Яном ІІ Казимиром. Від повного роз­грому польс. короля врятувала зрада Іслама-Ґірея ІІІ, який згодився на сепаратні пере­говори. 8(18) серпня був укладений Зборівський договір Криму з Польщею. 1655 місто штурмували ординці. 1657 через нього проходило угор. військо. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1904 — повіт. центр. 1915, 1916 і 1917 за З. від­бувалися запеклі бої, він був повністю знищений (уціліло лише 4 будинки). 1919–39 — у межах кордонів Польщі, від 1939 — УРСР. У 1920–30-х рр. тут діяли осередки т-в «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар». Від 2 липня 1941 до 22 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили значну частину євр. населе­н­ня. До серед. 1950-х рр. вели боротьбу загони ОУН–УПА. 1977 у З. знесено церкву Пресвятої Богородиці та ратушу з ринком. Нині у місті працює ВАТ «Зборів. цегел. завод». У З. — г-зія, 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки, коледж Терноп. тех. університету; Будинок культури, школа мистецтв, 2 б-ки, «Зборівська битва» Музей; центр. рай. лікарня; від­діл. 3-х банків. Виходить г. «Зборівська дзвіниця». Реліг. громади: УГКЦ, УПЦ КП, християн віри євангельської. На околиці міста виявлено стоянку пізнього палеоліту. Памʼятки архітектури: церква Новомучеників українського народу (колиш. костел, 1775), церква Преображе­н­ня Господнього (1794), будинок «Рідної школи». Встановлено памʼятники Б. Хмельницькому, Т. Шевченку, воїнам, які загинули під час визволе­н­ня міста 1944, жертвам комуніст. ре­пресій, памʼятний знак на місці масового знище­н­ня нацистами євреїв. На місці Зборів. битви 1649 насипано «Козацьку могилу» (1929, від­новлено 1989). Серед видат. уродженців — лікар-педіатр Т. Знаменська, лікар-невролог С. Шкробот; поетеса Н. Віргуш; громад.-осв. діячка М. Рудницька; художники О. Косар та С. Нечай (засл. художник України). У місті працювали художник, письмен­ник К. Устиянович, право­знавець В. Левицький.

Я. Я. Франчук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю