Збриж - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Збриж

ЗБРИЖ – село Чемеровецького району Хмельницької області. Підпорядк. Сокиринец. сільс. раді. Знаходиться за 100 км від обл. центру, за 35 км від залізнич. ст. Закупне та за 21 км від райцентру. З 3-х сторін омивається водами р. Збруч (притока Дністра). Пл. 3 км2. Насел. 337 осіб (2001), переважно українці. Вперше згадується у писем. джерелах 1352 під назвою Ярослав. На той час село мало 5 димів, 4 плуги та 2 священики. У 15 – 1-й пол. 16 ст. ним володіла родина Хоржевських. 1493 його перейменовано на Хорівці, 1542 – на Хоржівці. 1565 новий власник магнат Лянцкоронський заснував тут м-ко та назвав його Нове Бржезьє (поступово ця назва у нар. вимові трансформувалася у нинішню). 1646 польс. король Владислав ІV підтвердив міські права. Своїм привілеєм він дозволив проведення щовівторка та щочетверга базару, а також 4 великих ярмарки на рік. 1657 А. Мерженевська (внучка корон. гетьмана С. Лянцкоронського) віддала як посаг м-ко своєму зятеві А. Тарку. Останній багато зробив для розквіту та піднесення З. Саме при ньому тут побудовано замок, монастир капуцинів (у 19 ст. перебудовано на Успен. церкву, у серпні 1918 зруйн. рос. артилерією). У 2-й пол. 18 ст. у З. почали масово селитися євреї. Згодом став центром кагалу, до якого належало 9 сіл. 1764 тут мешкало 710, 1775 – 481, 1787 – 376 євреїв. Після 2-го поділу Польщі 1793 З. відійшов до складу Рос. імперії. Відтоді опинився у прикордон. зоні. Адміністративно у 19 – на поч. 20 ст. м-ко входило до Кам’янец. пов. Поділ. губ. 1887 мешкало 1386 осіб (462 євреї), нараховувалося 226 дворів (188 власних і 46 на чинш. правах), працював водяний млин, було 10 ремісників. У Збриз. замку жили польс. поет С. Старжинський, дир. Бердичів. відділ. Польс. банку А. Добровольський. 1908 у З. мешкало 2004 особи (1146 православних, 143 католики, 415 євреїв), функціонували церк.-приход. школа, однокласне міністер. уч-ще. У серпні 1917 м-ко було окуповане австро-нім. військами та майже все спалене. Залишилося лише 52 напівзруйн. будинки. Жит. постраждали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 7 липня 1941 до 24 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Нині у селі працюють с.-г. підпр-во, хлібопекарня. Є значні поклади каменю, піску та глини. Функціонують початк. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Реліг. громада УПЦ МП. Збереглися частини стін, які колись оточували м-ко, та руїни замку. Виявлено поселення трипіл. і черняхів. культур. Серед видат. уродженців – поет-пісняр І. Кутань, письменник В. Умнов.

Н. І. Музика, А. А. Умнова, Н. В. Шевцова

Стаття оновлена: 2010