Збриж
ЗБРИЖ — село Чемеровецького району Хмельницької області. Підпорядк. Сокиринец. сільс. раді. Знаходиться за 100 км від обл. центру, за 35 км від залізнич. ст. Закупне та за 21 км від райцентру. З 3-х сторін омивається водами р. Збруч (притока Дністра). Площа 3 км2. Насел. 337 осіб (2001), переважно українці. Вперше згадується у писем. джерелах 1352 під назвою Ярослав. На той час село мало 5 димів, 4 плуги та 2 священики. У 15 — 1-й пол. 16 ст. ним володіла родина Хоржевських. 1493 його перейменовано на Хорівці, 1542 — на Хоржівці. 1565 новий власник магнат Лянцкоронський заснував тут містечко та назвав його Нове Бржезьє (поступово ця назва у нар. вимові трансформувалася у нинішню). 1646 польс. король Владислав ІV підтвердив міські права. Своїм привілеєм він дозволив проведення щовівторка та щочетверга базару, а також 4 великих ярмарки на рік. 1657 А. Мерженевська (внучка корон. гетьмана С. Лянцкоронського) віддала як посаг містечко своєму зятеві А. Тарку. Останній багато зробив для розквіту та піднесення З. Саме при ньому тут побудовано замок, монастир капуцинів (у 19 ст. перебудовано на Успен. церкву, у серпні 1918 зруйн. рос. артилерією). У 2-й пол. 18 ст. у З. почали масово селитися євреї. Згодом став центром кагалу, до якого належало 9 сіл. 1764 тут мешкало 710, 1775 — 481, 1787 — 376 євреїв. Після 2-го поділу Польщі 1793 З. відійшов до складу Рос. імперії. Відтоді опинився у прикордон. зоні. Адміністративно у 19 — на поч. 20 ст. містечко входило до Кам’янец. пов. Поділ. губ. 1887 мешкало 1386 осіб (462 євреї), нараховувалося 226 дворів (188 власних і 46 на чинш. правах), працював водяний млин, було 10 ремісників. У Збриз. замку жили польс. поет С. Старжинський, дир. Бердичів. відділ. Польс. банку А. Добровольський. 1908 у З. мешкало 2004 особи (1146 православних, 143 католики, 415 євреїв), функціонували церк.-приход. школа, однокласне міністер. училище. У серпні 1917 містечко було окуповане австро-нім. військами та майже все спалене. Залишилося лише 52 напівзруйн. будинки. Жит. постраждали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 7 липня 1941 до 24 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нині у селі працюють с.-г. підприємство, хлібопекарня. Є значні поклади каменю, піску та глини. Функціонують початк. школа; клуб, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Реліг. громада УПЦ МП. Збереглися частини стін, які колись оточували містечко, та руїни замку. Виявлено поселення трипіл. і черняхів. культур. Серед видат. уродженців — поет-пісняр І. Кутань, письменник В. Умнов.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
