Збручанське родовище мінеральних вод - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Збручанське родовище мінеральних вод

ЗБРУЧА́НСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ МІНЕРА́ЛЬНИХ ВОД Знаходиться у долині р. Збруч (притока Дністра), побл. смт Сатанів Городоц. р-ну Хмельн. обл. З. р. м. в. приурочене до силурій. водонос. комплексу. Його дебет складає 257 м3 на добу, що дає змогу проводити одноразове лікування бл. 100 тис. осіб. Мінерал. води залягають на глиб. 25–150 м. Є одним з найбільших в Європі родовищ мінерал. води типу «Нафтуся», названої «Збручанська». Вода зі З. р. м. в. гідрокарбонатно-магнієво-натрієва (0,8–0,9 г/дм3), прозора, із слабким запахом сірководню. З усіх мінерал. вод вона єдина містить фосфор, цінні мікроелементи, що входять до складу мозку та кістк. тканини. На відміну від води «Нафтуся», «Збручанська» вміщує йод, бром, мідь, марганець, фтор, двовалентне залізо, метаборну кислоту. У бальнеол. висновку вона визнана придат. для лікування захворювань нирок і сечовивід. шляхів, печінки та жовчовивід. шляхів, хвороб обміну речовин. Має сприятливий вплив на відновлення кістк.-мозк. кровотворення живих організмів, уражених внаслідок аварії на ЧАЕС, виведення радіонуклідів, зміцнення імун. системи. Макрокомпонент. вміст, мінералізація, склад орган. речовин в нафтусеподіб. воді З. р. м. в. у процесі експлуатації вирізняються стабільністю та практично не залежать від кількості атмосфер. опадів. Цілющі властивості «Збручанської» почали використовувати ще у давні часи. За нар. переказами, тут жив монах-відлюдник, який лікував нею людей. Жит. Сатанова використовували воду з ро-довища для напування худоби, що сприяло збільшенню їхньої маси та жирності молока. 1965 Ю. Сіпливий, а 1967 Е. Жовинський провели комплексну геол.-гідрогеол. зйомку листів, у межах яких лежать Новозбручан. і Збручан. родовища. Відкривачем «Збручанської» вважають фармацевта-провізора Н. Нестерову, яка 1968 звернула увагу на особливість води (зокрема запаху), що витікала побл. с. Слобідка-Сатанівська Іванковец. сільс. ради Городоц. р-ну (1997 знято з обліку) із свердловини глиб. 142 м. 1969 Одес. НДІ курортології та мед. реабілітації досліджено фіз.-хім. та мікробіол. особливості мінерал. вод типу «Нафтуся», виявлених поблизу Сатанова, які рекомендовано до використання як столові. 1971 після фізіол. дослідж. на тваринах їх визнали лікувальними. 1973–78 ґрунтовне вивчення родовища провадили співробітники Правобереж. геол. експедиції тресту «Київгеологія». 1977–78 та 1981–85 побл. З. р. м. в. розвідано хлоридно-натрієві розсоли з мінералізацією 30–38 г/дм3 і вмістом брому 70–115 мг/дм3. На базі Збручан. родовища відповідно до постанови РМ УРСР 1986 засн. респ. курорт Сатанів (1992 надано статус державного з підпорядкуванням Хмельн. облдержадміністрації). У Сатанові відкрито санаторії «Берізка» (на 75 ліжок), «Товтри» (504 ліжка), «Збруч» (100 ліжок), МВС та Укравтодор (обидва – 50 ліжок.

Літ.: Свинко Й. М. Мінеральні води // Природа Хмельницької області. Л., 1980; Ковальчук С. І., Задорожний М. А. Пам’ятки природи Хмельниччини. Л., 1985; Шестопалов В. М., Ищенко А. П. О подольской области минеральных вод типа «Нафтуся» // ГЖ. 1985. Т. 45, № 1; Мазурик Є. В. Нариси про минуле і сьогодення медицини Кам’янця-Подільського та Хмельниччини. Кам’янець-Подільський, 1999; Ковальчук С. І., Любінська Л. Г., Сорочан Ю. К. Водні багатства Хмельниччини. Кам’янець-Подільський, 2001.

С. І. Ковальчук

Стаття оновлена: 2010