Зварун Іван Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зварун Іван Григорович

ЗВАРУ́Н Іван Григорович (18. 01. 1898, с. Нове Село, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 15. 04. 1993, м. Кентон, похов. у м. Парма, шт. Огайо, США) – правознавець, громадсько-політичний діяч. Магістр права (1927). Навч. в укр. г-зії у Тернополі (випускні іспити склав 1921). У період ЗУНР воював в УГА. 1921–22 вивчав математику в Укр. таєм. ун-ті у Львові (припинив навч. через арешт польс. поліцією за нац.-патріот. діяльність), 1923–27 – право у Львів. ун-ті. Працював у суді в Тернополі, згодом – пом. адвоката у м. Збараж (нині Терноп. обл.), де одночасно займався громад. роботою, був секр. «Народного дому», секр. і головою повіт. філії «Просвіти». 1931 вдруге заарешт. і на декілька місяців ув’язнений. Працював у рідному селі: 1933–39 – адвокат, 1939–41 – гол. бухгалтер Новосіл. райфінвідділу, під час нім. окупації – голова цивіл. рай. управи. 1942 – голова міськ. суду в Підволочиську (нині смт Терноп. обл.), наступ. року переведений на роботу в окруж. суд у Тернополі. 1944 емігрував до Польщі, звідти – до Німеччини. Після травня 1945 – комендант таборів для біженців-українців у містах Любек, Кіль, Фалькенберґ. 1950 виїхав до США. Брав участь у роботі укр. орг-цій і т-в, був чл. Т-ва укр. правників Америки, Укр. гетьман. ради. Написав ст. «Українські правники Збаражчини» для 1-го тому зб. «Збаражчина» (1980).

Літ.: Боднар В. Св. п. І. Зварун // Свобода. 1993, 2 жовт.; Гуцал П. Українські правники Тернопільського краю. Т., 2008.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2010