Зварюваність
ЗВА́РЮВАНІСТЬ — властивість матеріалів, що визначає їх здатність утворювати зварні з’єднання визначеної якості та загалом придатність до зварювання. З. залежить від особливостей процесів зварювання (агрегат. стану речовини, способу формування процесу, введення і витрати енергії в зоні контакту частин матеріалу, що сполучаються), конструктив. рішень (жорсткості зварного вузла, залишк. напруги, концентраторів і напрямів діючого навантаження тощо) та поперед. технологій виготовлення матеріалу (термомех. оброблення, структури кристалів, розшарування, ін. дефектів). Є одним з гол. критеріїв можливості застосування матеріалів при виготовленні зварних конструкцій, оскільки зварні з’єднання впливають на їх якість. Уявлення про З. закладено в 1930-х рр. (знач. внесок зробили науковці Інституту електрозварювання АН УРСР) у зв’язку з формуванням наук. засад зварювання. Донині найактуальнішими залишаються проблеми З. новіт. матеріалів, зокрема високолегов. сталей з підвищеною стійкістю в агресив. середовищах, сплавів, що експлуатуються при низьких або високих т-рах, термічно зміцнених легов. алюмінієвих сплавів, титан. сплавів, матеріалів для ядер. енергетики та ін.
Рекомендована література
- Астафьев А. С. Исследование свариваемости легированной конструкционной стали // Металловедение и терм. обработка. Москва, 1950;
- Шоршоров М. Х. и др. Испытания металлов на свариваемость. Москва, 1972;
- Зыбко И. Ю. Оценка свариваемости хромоникелевых сталей электронным лучом в вакууме // АС. 1973. № 3;
- Ищенко А. Я. Свариваемость современных высокопрочных алюминиевых сплавов // Там само. 1979. № 7;
- Сорокин Л. И. Свариваемость жаропрочных сплавов, применяемых в авиационных газотурбинных двигателях // СП. 1997. № 4;
- Лобанов Л. М., Миходуй Л. И., Гордонный В. Г. Состояние и перспективы применения в сварных конструкциях высокопрочных сталей с улучшенной свариваемостью // АС. 1998. № 12;
- Ющенко К. А. Свариваемость и перспективные процессы сварки материалов // Там само. 2004. № 9.
Завантажити статтю
