Звенигородський краєзнавчий музей - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Звенигородський краєзнавчий музей

ЗВЕНИГО́РОДСЬКИЙ КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Підпорядк. Звенигород. райвідділу культури. Засн. 1922 етнографом, художницею С. Терещенко як повіт. музей. 1922–26 фактично працював на громад. засадах. 1933 фонди музею передано Уман. краєзнав. музею, внаслідок чого низка унікал. експонатів була втрачена. 1960 його знову відроджено групою вчителів, зокрема В. Михайловським, О. Ткаченко, Л. Іваницькою, О. Шліхтою, П. Кучеренком. Офіц. відкриття відбулося 1963. У тому ж році йому присвоєно ім’я Т. Шевченка та підпорядковано на правах філії Музею історії Корсунь-Шевченків. битви (Черкас. обл.). Від 1968 – народний, від 1991 – держ., від 2007 – сучасна назва. 1963–66 був розташ. у будинку на проспекті Жовтня, № 76, 1966 його переведено у колиш. приміщення (нині вул. В. Чорновола, № 41). Знач. внесок у розвиток музею зробили зоолог, палеонтолог, палеогеограф, археолог, акад. АН УРСР І. Підоплічко (народився у с. Козацьке), краєзнавці Н. Рубан, В. Стефанович, Г. Храбан. Осн. види діяльності: н.-д., збиральниц., екскурс., видавн. та навчальна. У музеї зберігаються експонати, пов’язані з історією давньої людини на тер. Звенигородщини, виникненням Звенигородки, етногр. і природ. особливостями краю, подіями Визв. війни під проводом Б. Хмельницького, Коліївщини, голодомором 1932–33, сталін. репресіями, 2-ю світ. війною, діяльністю А. Кримського та В. Чорновола. Серед унікал. речей – знаряддя праці та предмети побут. вжитку перших поселенців Звенигородщини. Тут функціонують 6 залів. Тимчас. виставки: «Дива на полотні», «Гончарство Звенигородщини», «Вишивка – прадавній вид народного мистецтва», «Радіо-ретро». Музейні працівники проводять уроки історії, екскурс. супроводи Шевченків. місцями. Від 2002 музей видає краєзнав. ж. «Спадщина». Дир. – О. Наріжна.

В. М. Попко

Стаття оновлена: 2010