Звенячин

ЗВЕНЯ́ЧИН — село За­ставнівського ра­йону Чернівецької області. Сільс. раді під­порядк. с. Йосипівка. Знаходиться за 45 км від обл. центру, за 2 км від залізнич. ст. Стефанешти та за 1,5 км від залізнич. ст. Заліщики. Площа 0,86 км². Насел. 954 особи (2001, складає 97,5 % до 1989), пере­важно українці. Через село проходить автотраса Чернівці–Тернопіль. З. ві­домий від 17 ст. На його тер. і в околицях виявлено понад 10 археол. памʼяток різних часів, починаючи від серед. палеоліту. З. пере­бував під владою Осман. імперії у складі Молд. князівства. Від 1774 — у межах кордонів Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Під час 1-ї світової війни тут точилися запеклі бої за залізнич. і шосей. мости стратег. значе­н­ня через Дністер. Донині збереглися рештки земляних фортифікац. укріплень. На під­йомі до центра села встановлено у тевтон. стилі австро-нім. військ. памʼятник-некрополь загиблим. У З. поховано понад 11 830 австр., нім., румун. і рос. солдатів та офіцерів. Після роз­паду Австро-Угор. імперії у складі Пн. Буковини село ві­ді­йшло до Румунії. Від 1940 — у межах кордонів УРСР. На поч. липня 1941 З. знову окуповано румун. військами, у березні 1944 звільнено рад. військами. Є від­слоне­н­ня геол. порід різного віку, серед яких найцін­ніші — від­клади силурій.-нижньодевон. часу, еталон­ні при ви­вчен­ні еволюції життя на Земній кулі, оскільки ре­презентують процес виходу живих організмів з океану на сушу. Звенячин. стінка від­несена до категорії заповід. ур­очища. У котловані старого гіпс. карʼєру на зх. околиці села чернів. і ко­стрижів. спелеологи досліджують карст. печеру «Скитська», довж. якої пере­вищує 4 км. Вона вирізняється над­звичай. багатством вторин. гіпс. кри­сталів і, враховуючи вигідне екон.-геогр. роз­міще­н­ня, потенційно може бути цікавим обʼєктом регульованого спелеотуризму. У З. функціонують заг.-осв. школа, клуб. Памʼятка архітектури — церква Різдва Пресвятої Богородиці (1797).

В. П. Коржик

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю