Звєздов Євген Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Звєздов Євген Олексійович

ЗВЄЗДО́В Євген Олексійович (06. 12. 1935, м. Таганрог Ростов. обл., РФ – 09. 02. 1988, Київ) – графік і живописець. Чл. СХУ (1971). Закін. Ленінгр. худож.-пед. уч-ще (нині С.-Петербург, 1954), Київ. худож. ін-т (1964; викл. В. Касіян, Г. Гавриленко, Г. Якутович). Відтоді працював у Києві: на кіностудії наук.-популяр. фільмів; від 1963 співпрацював з редакціями журналів для дітей; 1964–72 – худож. ред. вид-ва «Веселка»; від 1975 – викл. Респ. худож. серед. школи ім. Т. Шевченка. Учасник респ., всесоюз. (від 1966), міжнар. (від 1976) мист. виставок. Персон. – у Києві (1982; посмертні – 1992, 1995). Поєднуючи графічні засоби з живописними, створював безпосередні дит. образи. Роботи З. відзначаються тонким смаком, майстер. композицією, змістовністю. Іл. виконував у техніках гравюри, акварелі, монотипії. Створював живописні натюрморти, ню і портрети, насичуючи вираз. контур. лінією яскраву кольористику полотен. Окремі роботи зберігаються у Київ. музеї рос. мист-ва, Укр. музеї образотвор. мист-ва.

Тв.: іл. – до кн. «День народження» М. Сабо, «Пролетіли коні» Є. Гуцала (обидві – 1964), «Мій календар» М. Сингаївського (1968), «Як вовк ченцем став: Зб. груз. нар. казок» (1969), «Абхазькі народні казки» (1973), «Білоруські народні казки» (Диплом 2-го ступ. Респ. конкурсу кращих видань), «Казки моїх братів» І. Неходи (обидві – 1975; усі – Київ); графіка – «Плач», «Дівчинка у вікні», «Помираючий рибалка» (усі – 1964), «Після дощу», «Полонина» (обидва – 1965), «У кімнаті», «Самовар із тканиною» (обидва – 1972), «Пальма у вазоні» (1975), «Натюрморт зі скляним посудом» (1981), «Оголена біля картини» (1984); живопис – «Натюрморт із пляшками» (1972), «Оголена (Відпочинок)» (1976), «Натюрморт із каштановим листям» (1977), «Натюрморт із апельсинами» (1980), «Автопортрет», «Донька, «Син» (усі – 1983).

Літ.: Євген Звєздов. Живопис: Каталог. К., 1982; Лобановська Г. Субстанція лінії // КіЖ. 1995, 15 листоп.; Є. Звєздов: Каталог. К., 1995.

Н. П. Шостак

Стаття оновлена: 2010