Звиняцьковський Володимир Янович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Звиняцьковський Володимир Янович

ЗВИНЯЦЬКО́ВСЬКИЙ Володимир Янович (24. 12. 1957, м. Горлівка, нині Донец. обл.) – літературознавець. Син Я. Звиняцьковського. Д-р філол. н. (1995). Закін. Київ. пед. ін-т (1979). Учителював. Працював н. с. Ін-ту літ-ри НАНУ (1983–97); зав. каф. світ. культури Міжнар. ін-ту лінгвістики і права (1997–99); проф. каф. слов’ян. мов Міжрегіон. академії упр. персоналом (2000–02); від 2002 – в Укр.-амер. гуманітар. ін-ті «Вісконсін. міжнар. ун-т (США) в Україні» (усі – Київ): проректор, від 2009 – зав. каф. соц.-гуманітар. дисциплін. Вивчає рос. літ. класику у зв’язках з укр. літ-рою та культурою, художні наслідки білінгвізму й бікультурності письменників, аксіол. та міфопоет. функції літ. класики. Розробляє систем. підхід до культуролог. вивчення худож. літ-ри в аспектах творення і сприйняття.

Пр.: А. П. Чехов і Україна. К., 1984; Новелістика А. Чехова і М. Коцюбинського. К., 1987; Николай Гоголь: Тайны нац. души. К., 1994; Зарубіжна література: Підруч. для 9-го кл. заг.-осв. навч. закладів. К., 2004; Нехорошие люди: Об «отрицательных» персонажах в пьесах Чехова. Д., 2010 (співавт.); Побеждающий страх смехом: Опыт реставрации собств. мифа Н. Гоголя. К., 2010.

Б. Я. Бігун

Стаття оновлена: 2010