Звірівництво

ЗВІРІВНИ́ЦТВО — галузь тваринництва, що за­ймається роз­веде­н­ням хутрових звірів. Ві­ді­грає значну роль в економіці України, забезпечуючи насел. хутром та виробами з нього, дієтич. мʼясними продуктами (мʼясо нутрії), легку пром-сть — сировиною. Ві­домо 3 осн. форми веде­н­ня З.: вільна, або острівна (звірів роз­водять на волі на обмеженій території), напів­вільна (осн. стадо утримують у клітках, молодняк — на обмеженій території), клітк. (кожну тварину або сімʼю утримують в окремих клітках).

В Україні З. започатковано на­прикінці 1950-х рр. будівництвом ві­домих нині великих звірогосподарств. Осн. обʼєктами роз­веде­н­ня були сріблясто-чорна лисиця, песець, єнотоподібний собака та амер. норка різних типів забарвле­н­ня. У не­знач. кількостях роз­водили також травоїдних звірів, зокрема нутрію і шиншилу. Окремим напрямом діяльності стало роз­робле­н­ня технології клітк. утрима­н­ня ондатри та бабака. Найбільшого роз­витку вітчизн. З. набуло на­прикінці 1970-х — у 1980-х рр., за показниками кількості виробленої продукції Україна за­ймала 2-е м., по­ступаючись лише РФ. Саме в цей період гол. напрямом галузі стало норківництво; осн. увагу фахівці спрямували на покраще­н­ня якості хутра, під­вище­н­ня плодючості, роз­шире­н­ня видового складу і кольор. гами звірів. На­ступ. етап (1990–2000) характеризувався спадом роз­витку хутр. промисловості, внаслідок чого з 24-х потуж. звірогосподарств спожив. кооперації залишилося лише 6, а також функціонували кілька приватних, поголівʼя скоротилося на 48 %. У 2001–09 виникла тенденція до стабілізації та по­ступового нарощува­н­ня обсягів виробництва. Нині звірогосподарства пере­важно використовують генофонд, сформований у 1960–80-і рр. Створ. низку приват. звірогосподарств та роз­ширено пород. склад норківництва. Так, станом на 2000, на племін. заводах та в ре­продукторах поголівʼя норок складало: стандартні — 55 %, сапфір — 22 %, пастель та соклотпастель — 6 %, сріблясто-блакитні — 6 %, ампаломіно, ампалосріблясті (перлові), мойлалеутські (лавандові) — по 1 %. В остан­ні роки їх кольор. спектр значно роз­ширився за рахунок імпорту таких короткошерстих типів, як сканбраун, сканголу, сканблек, хрестівка чорна, перл та ін. Нині в Україні понад 714 тис. голів хутр. звірів, з них — 700 тис. норок різних типів, бл. 7,5 тис. сріблясто-чорних лисиць та бл. 6,5 тис. песців, решта видів складає не­знач. від­соток. Під­вище­н­ня попиту на хутр. сировину в остан­ні роки свідчить про необхідність нарощува­н­ня поголівʼя звірів, від яких отримують довгошерсте хутро (лисиці, песці, єнотоподібні собаки). Оскільки звірогосподарства України не­спроможні повністю забезпечити внутр. ринок хутром, його імпортують з Норвегії, Греції, Китаю.

Пита­н­ня годівлі, утрима­н­ня, від­творе­н­ня, вет. забезпече­н­ня звірів вирішують установи УААН: Ін­ститути тварин­ництва (Харків), епізоотології (Рівне), а також дослідна станція звірівництва та мисливство­знавства Черкас. ін­ституту агро­пром. виробництва, створ. на базі Укр. від­діл. ВНДІ мисливство­знавства та звірівництва — єдиної за часів СРСР н.-д. організації, яка здійснювала наук. забезпече­н­ня галузі на території України. Працівники станції на замовле­н­ня Міністерства аграр. політики України роз­робили метод. рекомендації з утрима­н­ня хутр. звірів з метою стандартизації умов їх роз­веде­н­ня в звірогосподарствах. Серед ін. напрямів діяльності — роз­робле­н­ня методик селекції на збільше­н­ня роз­міру тіла та під­вище­н­ня продуктивності норок, удосконале­н­ня технології вирощува­н­ня нутрій в індивід. та фермер. господарствах, а також системи від­творе­н­ня в норківництві, ви­вче­н­ня особливостей роботи з норками імпортованих типів за умов адаптації та під­вище­н­ня рівня ре­продукції. Спів­роб. станції провели доместикацію бабака та роз­робили елементи технології утрима­н­ня його в неволі; вдосконалили технологію клітк. утрима­н­ня ондатри. Нині діє Асоц. звірівників України, яка обʼ­єд­нує TOBи «Aгpoґолд» (с. Павлівка Тисмениц. р-ну Івано-Фр. обл.), «Галичхутро» (с. Велике Сокал. р-ну Львів. обл.), «Ізюм. звірогосподарство» (Харків. обл.), «Звіроплемгосп “Золотоніський”» (с. Кедина Гора Черкас. обл.), «Баришів. звіроплемгосп» (с. Борщів Київ. обл.), «Костопіль» (Рівнен. обл.). Осн. мета Асоц. — ко­ординація роз­витку технологій вирощува­н­ня хутр. звірів та сприя­н­ня забезпечен­ню виробників кормами. За­ймається пере­важно роз­веде­н­ням норки, лисиці та песця. Крім того, ві­домими в Україні та за її межами є Пере­яслав-Хмельн. (Київ. обл.), Черкас., Краснолиман. (Донец. обл.) та ін. звірогосподарства.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю