ЗВЯГІ́ЛЬСЬКИЙ Юхим Леонідович (20. 02. 1933, м. Сталіно, нині Донецьк — 06. 11. 2021, Київ) — політичний діяч, гірничий інженер, промисловець. Герой України (2003). Герой Соц. Праці (1986). Народний депутат України (1990–94, 1994–98, 1998–2002, 2002–06, 2006–07, від 2007). Доктор технічних наук (2001), професор (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Державні нагороди СРСР. Закін. Сталін. індустр. ін­ститут (1956, нині Донецьк). Від­тоді працював на донец. під­приємствах з видобутку вугі­л­ля: від 1966 — нач. шахти № 13, від 1970 — директор ша­хтоупр. «Куйбишевське» тресту «Куйбишев­вугі­л­ля». 1979–92 — директор шахти ім. О. Засядька обʼ­єдн. «Донецьквугі­л­ля», 1992–2008 — її ген. дир., водночас від 1992 — голова Ради орендарів. 1992–93 — голова ради та виконкому Донецька. Від червня 1993 — 1-й віце-премʼєр-міністр України, вересень 1993 — липень 1994 — в. о. Премʼєр-міністра України. Під час виборів Президента України 1994 обвинувачений у зло­вживан­ні служб. становищем, ви­їхав до Ізраїлю, де пере­бував до березня 1997. У ВР України 1–2-го скликань — чл. Комісії з питань екон. реформи і упр. нар. госп-вом, 3–6-го скликань — чл. Комітету у закордон. справах. Член політвиконкому Партії регіонів (від 2000). Основні напрями наук. досліджень: роз­робле­н­ня тонких похилих вугіл. пластів; вентиляція та дегазація вугіл. шахт; запобіга­н­ня обвале­н­ням земної поверх­ні над шахтами, що ліквідуються.