Звягіна Лідія Георгіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Звягіна Лідія Георгіївна

ЗВЯ́ГІНА Лідія Георгіївна (01(13). 12. 1864, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – 1943, Москва) – співачка (контральто), педагог. Закін. Вищі жін. курси та Муз. школу М. Тутковського у Києві, С.-Петербур. консерваторію (1888; кл. О. Полякової-Хвостової, Є. Цванцігер та К. Еверарді). 1890–91 удосконалювала майстерність у П. Віардо в Парижі. 1887–89 – солістка Тифліс. опери (нині Тбілісі), 1898–1909 – Великого театру в Москві. 1920–24 – проф. Моск. консерваторії. Володіла сильним низьким голосом оксамитового тембру. Виконав. майстерність відзначалася витонченим фразуванням, простотою та щирістю вислову. Гастролювала в Одесі, Києві. 27 лютого 1885 взяла участь у Шевченків. концерті у С.-Петербурзі (зал Кононова). 1886 виконала сольну партію у 9-й симф. Л. ван Бетговена.

Партії: Ратмир, Ваня («Руслан і Людмила», «Життя за царя» М. Глінки), Кончаківна («Князь Ігор» О. Бородіна), Княгиня («Русалка» О. Даргомижського), Ольга, Няня («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Лель, Солоха («Снігуронька», «Ніч перед Різдвом» М. Римського-Корсакова; обидві – 1-е виконання у Великому театрі в Москві), Зібель («Фауст» Ш. Ґуно), Ульріка («Бал-маскарад» Дж. Верді).

Літ.: Лидия Юрьевна Звягина // Ежегодник Император. театров. С.-Петербург, 1909. Вып. 6–7; 50-летний юбилей службы в Большом театре Л. Ю. Звягиной // Рампа и жизнь. 1909. № 34.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2010