Звягінцев Ростислав Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Звягінцев Ростислав Михайлович

ЗВЯ́ГІНЦЕВ Ростислав Михайлович (17. 03. 1938, с-ще Кіровське Сахалін. обл., РФ) – живописець. Батько Сергія та Лади Звягінцевих. Срібна медаль ВДНГ СРСР (1971). Засл. художник України (1988). Чл. НСХУ (1976). Закін. Київ. худож. ін-т (1967; викл. А. Пламеницький, В. Пузирков, І. Тихий, І. Штільман). Працював 1967–2007 у Рівнен. худож.-вироб. майстернях Худож. фонду України; На твор. роботі. Учасник всеукр. та всесоюз. мист. виставок від 1965. Персон. – у Рівному (1975, 1990, 1995, 2006), смт Клевань (Рівнен. обл., 1987), Львові (1988), Луцьку (1989), Києві (2000, 2003, 2008). Осн. галузі – станк. і монум. живопис. У творчості поєднує традиції нац. школи з досвідом європ. імпресіонізму. Виконав монум. розписи інтер’єрів міської дит. лікарні (1982) та Будинку дитини (1985) у Рівному. Окремі полотна зберігаються у Черніг., Херсон. ХМ, Рівнен. краєзнав. музеї.

Тв.: «Весілля» (1961), «Тривожна молодість» (1967), «Товариші» (1969), «Автопортрет» (1973), «Про Північ» (1974), «Оленяр Камчатки» (1975), «Лютневе сонце» (1978), «Підкорена висота» (1979), «Лютий» (1981), «Початок» (1982), «Лютневий дзвін» (1986), «Волошки і ромашки» (1993), «Серпень» (1994), «Травень 1945» (1996), «Зимонька» (2001), «Урожай зібрано» (2002), «Горобина» (2004), «Полуниці» (2006), «Берези в листопаді» (2007).

Літ.: Басараба В. Одухотвореність // Вільне слово. 1994, 18 груд.; Р. М. Звягінцев: Каталог персон. виставки. К., 2008.

А. О. Ніколаєва

Стаття оновлена: 2010