Зв’язку Український науково-дослідний інститут - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зв’язку Український науково-дослідний інститут

ЗВ’ЯЗКУ́ Український науково-дослідний інститут – науково-дослідна установа з розвитку телекомунікацій та поштового зв’язку України. Засн. 1955 як Київ. відділ. Центр. НДІ зв’язку Мін-ва зв’язку СРСР, від 1991 – сучасна назва. Підпорядк. Мін-ву транспорту та зв’язку України. У структурі НДІ – 5 відділів (мереж фіксов. телефон. зв’язку; транспорт. мереж і мереж доступу; стандартизації, сертифікації та систем упр. якістю; систем. рішень і новіт. технологій; упр. телекомунікац. мережами та послугами) і 2 сектори (новіт. інформ. технологій та пошт. зв’язку; метрології). Наук. дослідж.: функціонування і розвиток систем зв’язку; тех. експлуатація, упр. телекомунікац. мережами, функціонування й синхронізація мереж та систем зв’язку; електроживлення, електропостачання та заощадження енергоресурсів підпр-в зв’язку. Розробляє концепт., програмні й нормат. документи, що визначають наук. і наук.-тех. політику України у галузі телекомунікацій та пошт. зв’язку; провадить сертифікацію систем, тех. засобів телекомунікацій і пошт. зв’язку. Видає «Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв’язку» (від 2007). Кількість співробітників (2010) – 171 особа, з них 10 канд. н. Перший дир. – М. Садівничий (1955), від 2009 – М. Худинцев.

Г. Ф. Колченко

Стаття оновлена: 2010