Згурівський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Згурівський район

ЗГУ́РІВСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у східній частині Київської області. Існував 1930–31 та 1935–62. У ниніш. межах утвор. 1986. До нього увійшли частини Яготин. (34 насел. пункти, зокрема й смт Згурівка) та Баришів. (7 насел. пунктів) р-нів. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Після аварії на ЧАЕС у З. р. переселено низку сімей з Чорнобил., Поліс. та Іванків. р-нів. Пл. 763 км2. Насел. 22 916 осіб (2001, складає 85,8 % до 1989): українців – 95,8 %, росіян – 2,9 %, білорусів – 0,8 %. Лежить на Придніпров. низовині. Поверхня – плоска рівнина, розрізана чотирма майже паралел. долинами річок Недра, Супій, Оржиця, Перевід. З. р. бідний на корисні копалини. Пром. значення мають лише кілька родовищ суглинків (найбільші – Войківське та Малосупоївське). Значні запаси торфу у заболочених річк. долинах нині майже не використовують. Ґрунти переважно чорноземні глибокі малогумусні та слабогумусні, є лучно-чорноземні. Згурівський парк – пам’ятка садово-парк. мист-ва заг.-держ. значення. Гол. напрям розвитку с. госп-ва (задіяно 27 с.-г. підпр-в і 78 фермер. госп-в) – зерн.-буряківничий із розвинутим тваринництвом. Земел. фонд р-ну складає 76,3 тис. га, з них с.-г. угідь – 63,5 тис. га (83,3 %): орних земель – 87,4 %, багаторіч. насаджень – 2,3 %, сіножатей – 2,5 %, пасовищ – 7,8 %. Пл. ліс. і дерево-чагарник. насаджень 2,0 тис. га, водного дзеркала – 1,08 тис. га. Працюють Згурів. цукр. з-д, підпр-во з вироб-ва молоч. продукції «Надія», швейне підпр-во «Орхідея», соковинороб. з-д «Олвін», Войків. цегел. з-д. У р-ні – 21 заг.-осв. школа, допоміжна школа-інтернат, профес.-тех. ліцей, будинок дит. та юнац. творчості; 53 заклади культури; центр. рай. лікарня, 2 дільничні рай. лікарні, 3 лікар. амбулаторії, 25 фельдшер.-акушер. пунктів; ДЮСШ; відділ. 4-х банків. Виходить г. «Панорама». Реліг. громади: 7 – УПЦ МП, 2 – УПЦ КП, 2 – євангелістів християн-баптистів. Серед видат. уродженців – політ. діяч, ідеолог укр. націоналізму М. Міхновський (с. Турівка); правознавець, чл.-кор. НАНУ В. Опришко (с. Стара Оржиця), селекціонер у галузі електромеханіки рослинництва М. Вітвіцький (с. Великий Крупіль), фахівець у галузі електромеханіки В. Руденко (с. Лизогубова Слобода), економіст В. Якуба (с. Безуглівка); письменники В. Большак (с. Безуглівка), І. Кирій (с. Пасківщина), М. Кононенко (с. Турівка), Г. Кривда (с. Середівка), М. Медуниця (с. Стара Оржиця); бандуристка, нар. арт. УРСР Н. Павленко (с. Черевки), актор, засл. артист УРСР М. Крсек (с. Стара Оржиця), диригент, композитор, засл. арт. України І. Семененко (с. Софіївка); Герої Рад. Союзу Г. Литвиненко (с. Середівка), А. Лук’янець (с. Жуківка).

О. А. Макаревич, П. І. Стукало

Стаття оновлена: 2010