Згурський Леонід Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Згурський Леонід Петрович

ЗГУ́РСЬКИЙ Леонід Петрович (30. 12. 1932, с. Великі Сорочинці Миргород. р-ну Полтав. обл. – 23. 11. 1991, Київ) – графік і скульптор. Закін. Одес. артилер. уч-ще (1954), Укр. полігр. ін-т у Львові (1965). Відтоді працював у Києві: художником-конструктором в Ін-ті надтвердих матеріалів; у вид-ві «Радянська школа» (1968–72); водночас оформлювачем в універмазі «Україна» (1971–86), СКБ «Газбудмашина» (1986–91). Учасник всеукр. та закордон. мист. виставок від 1958. Створював жін. прикраси, композиції з каменю, металу, кераміки, ляльки на теми укр. нар. казок, іл. до літ. творів, підручників, книг вид-в «Каменяр» (Львів) та «Молодь» (Київ). Окремі роботи зберігаються у Великосорочин. літ.-мемор. музеї М. Гоголя.

Тв.: керам. пласти – «Іду на Ви» (1967), «Дніпро», «Десна» (обидва – 1968), «Мисливець» (1969), «Коваль» (1971), «Сполох» (1972); свічник «Гуцул» (1965); барельєф «Вася Тьоркін та Йозеф Швейк» (серед. 1960-х рр.); скульптура «Махно» (1968); ляльки – «Котигорошко», «Солом’яний бичок», «Капітан Сільвер» (усі – 1975); панагія «Богоматір» (1987).

Літ.: Малишевський І. Усмішки Леоніда Згурського // Вітчизна. 1969. № 8; Згурський В. Згурські. К., 2004. Вип. 1.

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2010