Зданевич Борис Іванович

ЗДАНЕ́ВИЧ Борис Іванович (22. 07(04. 08). 1886, с. Ки­данівка Канів. пов., нині Богуслав. р-ну Київ. обл. — 02. 12. 1966, Київ) — орієнталіст, книго­знавець, мово­знавець і пере­кладач. Кандидат філологічних наук (1944). Закін. 1-у Київ. гімназію (1904), Ін­ститут сх. мов у Москві (1910). Служив у конторі Держ. банку в Києві; 1913–20 — викладач, вихователь, бібліотекар у Казах­стані. 1920–44 — у Б-ці АН УРСР (Київ): від 1937 — завідувач від­ділу старо­друків, від 1941 — в. о. зав. фондами, дир. Сформував осн. колекції від­ділу старо­друків: інкунабул, палеотипів, ви­дань кращих зх.-європ. фірм. Особливу увагу приділяв дослідж. інкунабул, опублікував низку статей і рецензій. Позаштат. спів­роб. Істор.-філол. каф. АН УРСР (Кабінету арабо-іран. філології, 1924–29), чл. Комісії з ви­вче­н­ня Близького Сходу АН УРСР (1930–33), учений секр. Київ. філії Всеукр. асоц. сходо­знавства (1929). Ст. н. с. Ін­ституту мово­знавства АН УРСР (Київ, 1942–60). У 1930-х рр. під­готував наук. каталог інкунабул Б-ки АН (К., 1974), а також пере­ви­да­н­ня зна­йденого ним неві­домого друку «Provinciale Romanum» Й. Ґутенберґа (К.; Л., 1941; укр. та нім. мовами). Знав араб., перську, турец., англ., франц., нім., грец., лат. мови. За­ймався пере­кладами творів антич. і середньовіч. авторів українською мовою, брав участь у під­готовці хрестоматії «Антична художня література» (К., 1938). Наукові дослідже­н­ня — тюркізми в укр. мові. Спів­укладач «Російсько-українського словника» (1948), «Українсько-російського словника» (1953–63, т. 1–6), «Словника мови Т. Г. Шевченка» (1964; усі — Київ).

Завантажити статтю