Здиховський Олег Опанасович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Здиховський Олег Опанасович

ЗДИХО́ВСЬКИЙ Олег Опанасович (22. 09(05. 10). 1914, Москва – 06. 06. 1979, Миколаїв) – скульптор. Батько А. Здиховського. Чл. СХУ (1962). Закін. Ворошиловгр. художню школу (нині Луганськ, 1934; викл. Є. Шуйський). Працював 1938–41 декоратором Муз. театру у м. Сталіно (нині Донецьк). Від 1954 – у Миколаєві. Учасник респ. і всесоюз. мист. виставок від 1947. Персон. – у Миколаєві (1962, 1968, 1974, 1977). Автор скульптур. портретів, пам’ятників, меморіалів. Окремі роботи зберігаються у Бердян. (Запоріз. обл.), Микол., Чернів. ХМ.

Тв.: композиції – «Народний герой Буковини Л. Кобилиця» (1949; 1960), «О. Довбуш» (1950), «Скрипалька» (1962), «Життя врятовано» (1965); портрети – «М. Римський-Корсаков» (1963), «М. Аркас», «Революціонер І. Чигрин» (обидва – 1964), «Ю. Федькович» (1965), «Студент» (1967), «Рибалка» (1968); пам’ятники – поету О. Гмирьову (1967), Ф. Бармашовій (с. Бармашове Жовтн. р-ну Микол. обл.), підпільникам Миколаєва (обидва – 1969), адміралам Ф. Ушакову та Г. Бутакову (обидва – 1978; усі – у Миколаєві); меморіал «Богатирі-танкісти» – Героям Рад. Союзу (м. Новий Буг Микол. обл., 1974).

Є. Г. Мірошниченко

Стаття оновлена: 2010