Зебек Володимир Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зебек Володимир Євгенович

ЗЕ́БЕК Володимир Євгенович (18. 05. 1931, Миколаїв – 22. 02. 2015, с. Покровка Очаків. р-ну Микол. обл.) – художник театру і живописець. Чл. СХ РФ (1964). Навч. у Львів. уч-щі приклад. мист-ва (1950–52), закін. Моск. художнє уч-ще (1962). Працював 1958–65 у худож.-вироб. майстернях м. Загорськ Моск. обл. Виконав декорації до вистави «Діти Гавани» та ескізи декорацій до к/ф «Син рибака», що 1962 експонувалися на Всесоюз. виставці театр. художників у Москві. Від 1965 – у Микол. обл. Створив полотна рев.-політ. тематики, портрети, пейзажі, натюрморти. Учасник мист. виставок від 1974. Персон. – у Москві (1989). Для творчості характерні динам. сюжет, довершеність композицій, колорит. На полотнах З. – розкриття таємниць магії води й небес. простору, їх різного настрою тонкими світловими відтінками сходу і заходу сонця, місяч. сяйва, шторму й повного штилю. На тлі мор. пейзажів – образи Божої Матері, Ісуса Христа. Про З. знято д/ф «Одержимий» (телестудія «Миколаїв»; 2005, 2008).

Тв.: «Ю. Гагарін» (1961; 1967), «Г. Титов» (1961), «Порт» (1962), «В. Ленін на суботнику» (1968), «Є така партія» (1969), «В. Ленін» (1970), «Я. Свердлов», «Ф. Дзержинський» (обидва – 1971), «Біла гавань» (1974), «Люди і море» (1975), «Клайпедський порт» (1976), «Місячна ніч» (1978), «В. Ленін у Кремлі» (1985), «Останній причал» (1986), «Різдвяна ніч» (1989), «Під вітрилами», «Морський подих», «Самотній мандрівник», «До рідного причалу» (усі – 1990–2000), «Причал загиблих кораблів» (2009).

Літ.: Нікольська Л. Старий і море // Міжнар. туризм. 2005. № 2(62); Горбуров Е. Владимир Зебек // Горожанин. 2008. № 4.

Г. Ф. Крикун

Стаття оновлена: 2016