Зейліґер Дмитро Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зейліґер Дмитро Миколайович

ЗЕ́ЙЛІҐЕР Дмитро Миколайович (12(24). 05. 1864, м. Тирасполь Херсон. губ., нині Молдова – 25. 06. 1936, м. Ростов-на-Дону, РФ) – математик, фахівець у галузі механіки. Д-р приклад. математики (1894). Засл. діяч н. РСФРР (1927). Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1887), де був залишений для підготовки до професор. звання, а від 1890 працював приват.-доц.; 1892–1914 і 1917–29 – у Казан. ун-ті (Росія): зав. каф. механіки (1897–1914) і теор. механіки (1927–29); водночас 1919–25 – ректор Казан. політех. ін-ту. Також викладав у ВНЗах Петрограда (нині С.-Петербург, 1914–17), міст Сталіно (нині Донецьк, 1929–32), Новочеркаськ (РФ, 1932–35), Ростов-на-Дону (1935). Розвинув основи статики, кінематики й динаміки пруж. тіла, форма якого подібна до його початк. форми; розробив теорію ліній. геометрії із застосуванням у кінематиці. Голова Фіз.-мат. т-ва при Казан. ун-ті (1907–14 і 1919–29).

Пр.: Механика подобно-изменяемой системы. О., 1890; Теория векторов. О., 1890; Теория движения подобно-изменяемого тела // Ученые зап. Казан. ун-та. 1892. № 4–6; Об одном способе получения общих интегралов некоторых систем дифференциальных уравнений // Там само. 1897. № 1; Комплексная линейчатая геометрия. Москва; Ленинград, 1934.

Літ.: Вчені вузів Одеси.

Г. С. Сабірзянов

Стаття оновлена: 2010