Зейтман Ісай Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Зейтман Ісай Михайлович

ЗЕ́ЙТМАН Ісай Михайлович (1899, м. Олександрія Херсон. губ., нині Кіровогр. обл. – 1996, Москва) – фізик, живописець і графік. Закін. Олександрій. чол. г-зію, фіз.-мат. ф-т 2-го Моск. ун-ту (1934), художню студію К. Юона (1940). Його талант художника розкрила та розвила М. Чижевська. Учителював; викл. Моск. вищого тех. уч-ща (1937–62, з перервою). Під час 2-ї світ. війни перебував у м. Іжевськ (РФ). Після війни викладав курс оптики першим рад. космонавтам. Товаришував із Р. Фальком, О. Осьмьоркіним, О. Купріним та ін. Учасник мист. виставок від 1933. Персон. – у Москві (1983, 1992; 1999 – посмертна), смт Коктебель (АР Крим, 1990), Калінінграді (РФ, 1994). Створював портрети та пейзажі Сх. Криму, РФ і Прибалтики, не вдаючись до етногр. конкретики й ілюзор. деталізації; а також композиції за мотивами франц. і рос. поетів, зокрема Ш. Бодлера, А. Реньє, О. Пушкіна, О. Блока. У творчості З. поміт. вплив імпресіонізму та постімпресіонізму. Окремі роботи зберігаються у Феодосій. картин. галереї та Домі-музеї М. Волошина (смт Коктебель), Музеї сучас. мист-ва і ДТГ у Москві.

Тв.: «Автопортрет» (1930), «Дівчинка з кішкою» (1936), «Остоженка» (1963), «Соняшники» (1970).

Літ.: Исай Зейтман: [Живопись, графика: Альбом]. Б. м., 1996.

Н. В. Жахалова

Стаття оновлена: 2010